Головна

На порозі «Тарасової ночі»

Тарас Шевченко

Пророк

Неначе праведних дітей,
Господь, любя отих людей,
Послав на землю їм пророка;
Свою любов благовістить,
Святую правду возвістить!
Неначе наш Дніпро широкий,
Слова його лились, текли
І в серце падали глибоко!
Огнем невидимим пекли
Замерзлі душі. Полюбили
Того пророка, скрізь ходили
За ним і сльози, знай, лили
Навчені люди. І лукаві!
Господнюю святую славу
Розтлили... І чужим богам
Пожерли жертву! Омерзились!
І мужа свята... горе вам!
На стогнах каменем побили.
І праведно господь великий,
Мов на звірей тих лютих, диких,
Кайдани повелів кувать,
Глибокі тюрми покопать.
І роде лютий і жестокий!
Вомісто кроткого пророка...
Царя вам повелів надать!



[Друга половина 1848,
Косарал] - 1859 року, декабря 18
(С.-Петербург]

З 9 на 10 березня 2009 року Божого у церкві св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі проходитиме 45-та «Тарасова ніч» започаткована українським художником, скульптором Володимиром Кальненком ще у Санкт-Петербурзі (тодішній Ленінград) у 1964 році.

«Я, Володимир Кальненко, свідчу: після закінчення Київської художньої школи-інтернат ім. Т.Г. Шевченка, 1962 року поїхав на навчання у Ленінград в «Академію мистецтв». Їдучи в «далекі краї» я вже тоді юнаком мав свідомість того, що їдучи в «далекі краї» нам українцям годиться брати з собою «Кобзар» Тараса Григоровича Шевченка. Звісне діло, в «Академію» з першого разу не поступив, але мене залишили там, після екзаменів «вільно слухачем» (це була така «традиція» тоді). Наступного року я став студентом Інституту живопису, скульптури та архітектури ім. І.Ю. Рєпіна. Закінчив 1971 року дипломною роботою «Гоголь».

... Суворістю і чужиною «віяло» мені, тоді юнакові від «Сєвєрної Пальмірії». Якась страшенна навала суто психологічного тиску «об‘яла» мою, тоді ще юну душу. Але у мене тоді була мета - вчитись саме в Академії і ніде інде. І, здається, що окрім туги за рідною землею я нічого не відчував... Йдучи пізнім березневим вечором до свого помешкання (погода у Ленінграді далеко як не на Україні, мерзлота, дощ зі снігом, сирість нестерпна) я натрапив на гурт людей, які поволі розходилися від одного будинку. Надійшовши ближче, я побачив пам‘ятну дошку, це був будинок де жив і творив Тарас Григорович у Петербурзі. Мене наче струмом пройняло - це ж день пам‘яті великого Кобзаря... Діставшись свого помешкання я взяв до рук «Кобзаря» і вкотре почав перечитувати й цитувати слова великого українського пророка. Так я провів першу «Тарасову ніч». Опісля я почав шукати однодумців, вірних українців і нас таких було багато, навіть у Ленінграді. З роками на «Тарасові ночі» приїжджала з України свідома українська молодь. Сьогодні це видатні поважні люди - політики, письменники, художники, поети. Саме з того часу, з 1964 року, я проводжу «Тарасові ночі», незважаючи на гоніння, переслідування, зневажання та інше. Сподіваюсь, що цього року на «Тарасову ніч» збереться багато свідомих українців для яких Шевченко є пророком, а його «Кобзар» як друга Біблія».

 

Іван ФРАНКО 1880

ШЕВЧЕНКО І ПОКЛОННИКИ

Апостол правди і науки,
Котрого ждав ти день по дню,
Прийшов, простяг потужні руки, -
І легіон ім'я йому.

Но ті, що змаленьку кормились
Дум твоїх скорбних молоком,
Що всьому світові хвалились
Тобою, с в о ї м співаком,

Ті, як нового гостя вздріли,
Позатикали вуха всі,
А то й в поліцію побігли,
Низькопоклонники твої.

Володимир Кальненко загадує слова отця Ігоря Онишкевичва, настоятеля церкви св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі: - «Народ шанує Тараса Шевченка як святого і звертає до нього свої молитви і вірить, що він обов`язково буде святим».

 

Тарас Шевченко

Молитва

Царям, всесвітнім шинкарям,
І дукачі, і таляри,
І пута кутії пошли.

Робочим головам, рукам
На сій окраденій землі
Свою ти силу ниспошли.

Мені ж, мій боже, на землі
Подай любов, сердечний рай!
І більш нічого не давай!

24 мая [1]860,
СПб

Царів, кровавих шинкарів,
У пута кутії окуй,
В склепу глибокім замуруй.

Трудящим людям, всеблагий,
На їх окраденій землі
Свою ти силу ниспошли.

А чистих серцем? Коло їх
Постав ти ангели свої,
Щоб чистоту їх соблюли.

Мені ж, о господи, подай
Любити правду на землі
І друга щирого пошли!

25 мая [1860,
С.-Петербург]

Злоначинающих спини,
У пута кутії не куй,
В склепи глибокі не муруй.

А доброзиждущим рукам
І покажи, і поможи,
Святую силу ниспошли.

А чистих серцем? Коло їх
Постави ангели свої
І чистоту їх сиблюди.

А всім нам вкупі на землі
Єдиномисліє подай
І братолюбіє пошли.

27 мая [1860,
С.-Петербург]

За спогадами минулорічних учасників «Тарасової ночі» після вечірнього Богослужіння було організовано концерт і дискусійний клуб, де присутні цитували українського пророка і обговорювали проблему сучасної шевченкофобії.

 

Тарас Шевченко

О люди! люди небораки!
Нащо здалися вам царі?
Нащо здалися вам псарі?
Ви ж таки люди, не собаки!

Вночі і ожеледь, і мряка,
І сніг, і холод. І Нева
Тихесенько кудись несла
Тоненьку кригу попід мостом.
А я, отож таки вноні
Іду та кашляю йдучи.
Дивлюсь: неначе ті ягнята,
Ідуть задрипані дівчата,
А дід (сердешний інвалід)
За ними гнеться, шкандибає,
Мов у кошару заганяє
Чужу худобу. Де ж той світ?!
І де та правда?! Горе! Горе!
Ненагодованих і голих
Женуть (последний долг отдать),
Женуть до матері байстрят'
Дівчаточок, як ту отару.
Чи буде суд! Чи буде кара!
Царям, царятам на землі?
Чи буде правда меж людьми?
Повинна буть, бо сонце стане
І осквернену землю спалить.

3 ноября [1860,
С.-Петербург]

На Аскольдовій Могилі «Тарасова ніч» проходитиме сьомий рік поспіль. Запрошуємо усіх вшанувати пам'ять великого українця, невтомного борця за українську націю.

Матеріал та фото Любові Михайлюк «Оранта»

катехизм

Молитва св. Папи Івана Павла ІІ за Україну в церкві св. Миколая на Аскольдовій Могилі

«О Всеблагая Діво Маріє, Зарваницька Богородице, дякую Тобі за ласку перебування на київській землі, з якої світло Євангелія поширилося по всій Україні. Тобі, Мати Божа і Мати Церкви, перед Твоєю чудотворною іконою віддаю у руки мою апостольську подорож в Україну.

Пресвята Мати Божа, покрий Твоїм Материнським Покровом усіх християн, чоловіків та жінок доброї волі, які живуть у цій великій країні. Провадь їх до Свого Сина Ісуса, Який для всіх є Дорогою, Правдою і Життям. Амінь».

редакційна колегія




http://askoldova-mohyla.org/uk/

 

Офіційний сайт жіночого вокального ансамблю "Аніма" УГКЦ св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі

 http://anima.askoldova-mohyla.org/