Головна

Пам‘яті Слави Стецько

12 березня річниця пам‘яті Слави Стецько.

Спочила Слава цього ж дня 2003 року. Відспівували її на Аскольдовій Могилі, бо вона себе вважала нашою парафіянкою. Кожен раз коли була в Києві приходила на недільну дитячу службу Божу. сідала на свою лавочку і діти оточували її. Вона дуже любила спілкуватись з дітьми. Особливу увагу Слава Стецько приділяла найменшим, брала їх на руки, навчала, забавляла.

 Саме Слава Стецько допомагала і добивалася відновлення нашої святині - Аскольдової Могили. З благословення Блаженнішого Любомира Гузара 1998 року 22 травня вона перша відкрила двері церкви і промовила слово до громади.

Рідні і наша громада завжди її пам'ятатиме. Нажаль, Україна ще не усвідомила її величі і заслуги. Сьогодні вранці, у церкві св. Миколая Чудотворця, була відправлена поминальна служба Божа і панахида в її пам'ять, о 12 годині на її могилі були покладені квіти і також відспівана панахида. Служіння провадив декан київський, отець Ігор Онишкевич.

На могилі Слави Стецько завжди лежать квіти. горять свічки та майорять чорно-червоні прапори. Надгробним пам‘ятником є хрест, знак нашого спасіння і воскресіння.

Вічна їй пам'ять.

Матеріал Іллі, «Оранта»


Слава Стецько:„Ми взяли на себе обов'язок - виповнити сподівання українського народу на краще життя"

 „Чинником, який об'єднуватиме усіх нас, стане любов до України," - так говорила Слава Стецько, що була однією з найвизначніших жінок сучасності. Вона вірила в силу і велич свого народу, любила Україну, як люблять Бога, тому служіння Національній Ідеї стало її релігією. У ній акумулювалася та енергія, якою вільно чи проти волі заряджалися люди, що давала поштовх і силу для самопізнавання. Її могутній дух українства - природний і прекрасний, як усе справжнє.

Слава Стецько не була „залізною леді", а залізними були її принципи. Вона мала блискавичну реакцію і почуття гумору, була прекрасно ерудована, красномовна, уміла пробачати слабкості і не пробачала зради і підступу. Пані Слава була чарівною жінкою, героїнею нашого часу, зразком для наслідування для тих молодих жінок, які усвідомлювали себе українками.

Революційна діяльність Ганни Музики ( а саме так звучало її справжнє ім'я), уродженки села Романівка Теребовлянського району Тернопільської області, розпочалася ще під час навчання у польській гімназії. Після возз'єднання Західної України з УРСР С. СТЕЦЬКО, як одній з кращих учениць, запропонували вступити до комсомолу, після відмови вона змушена була переїхати до Львова та перейти на нелегальне становище. У 1940-41 рр. працювала учителем у с.Юшківці Бібрського району, у 1941-43 роках навчалася у Львівській політехніці. У 1943 р. була ув'язнена німцями у Львові. У 1946 стала членом Проводу ОУН, була співорганізатором Червоного Хреста УПА, жіночої мережі і юнацтва ОУН. Всю себе вона віддавала навчанню і підпільній роботі. Навіть взяла собі ім'я Слава. Саме так тяжко поранений Ярослав Стецько назвав Ганну Музику, коли на чолі мобільної групи вона викрала його з чеського шпиталю. Дружина професійного революціонера, вона пронесла ідею національної та соціальної революції крізь усе подальше життя.

Шість десятиріч поспіль Слава Стецько сповідувала аксіому чоловіка: "Справа політики - це справа всього життя без решти". Слова, які Ярослав Стецько ще 1938 року вмістив у статті "Без національної революції немає соціальної", слугують ілюстрацією до портрету цієї неординарної жінки. Перш ніж наблизитися до статусу політика революційного ґатунку, Слава Стецько закінчує правничий факультет Мюнхенського університету, стає магістром політичних наук, опановує сім іноземних мов: польську, англійську, німецьку, французьку, іспанську, італійську, словацьку, білоруську. Крім служіння ідеї революції, ця жінка спромоглася на велику еволюцію у свідомості та на практиці. Вона здійснила важкий ідеологічний рейд від гасла "політична революція - це захоплення влади" до цивілізованого парламентаризму. Пані Слава стала модерним революціонером у стінах українського парламенту і здатна в дусі європейськості сказати: цивілізований парламентар не може опускатися до брудних політичних методів. Працювала шефом пресового бюро АБН, редактором квартальника "Юкрейніен Ревю", співорганізатором Європейської ради за свободу (ЕРС) та багатьох її конференцій. З 1947 по 1991 була редактором "АПН-Кореспонденс" у м.Мюнхені. (З 1986 року - Президент Антибільшовицького блоку народів).

У політичній біографії Слави Стецько еміграція стала продовженням боротьби. Здебільшого це була полемічна боротьба за утвердження націоналістичних ідеалів в українському екзильному середовищі. Емігрантський період біографії варто поділити: 1945-1986 рр., коли довелося пліч-о-пліч працювати з Ярославом Стецьком, керівником ОУН(р), а також Українського державного правління (УДП) та Антибільшовицького блоку народів (АБН); 1986-92 рр., коли пані Слава продовжує справу чоловіка, очолюючи проводи ОУН(р) та АБН.

Отже, еміграція сформувала з підпільної революціонерки Слави Стецько політичну діячку, котрій довелося займатися питаннями організації пресового бюро Антибільшовицького блоку народів, редагувати квартальник "Юкрейніан Ревю" та, врешті, очолити одну з найдієвіших політичних емігрантських структур, якою була й, імовірно, залишається революційна ОУН.

Втім, націоналістичне середовище віддавна було організаційно та ідеологічно розколоте. Від 1940 року і по суті донині тривають ідеологічні суперечки, з'ясування тих чи інших історичних фактів, боротьба за націоналістичну досконалість, взаємні звинувачення при встановленні "монополії на патріотизм". Часто мало місце вперте небажання не те що порозумітися, а навіть подати один одному руки. У діаспорі кипіли міжпартійні чвари...

Революційна біографія Слави Стецько отримала новий творчий імпульс тоді, коли вона взяла участь у дострокових виборах до парламенту у Надвірнянському виборчому окрузі Івано-Франківської області (березень 1997 р.). Вона стала одним з ідеологів виборчого блоку "Національний фронт" на парламентських виборах 1998 р. Поразка блоку може свідчити про те, що КУН обрав надто організаційно слабких політичних партнерів - УРП Б.Ярошинського та УКРП С.Хмари.

У 1999 році Слава Стецько, розуміючи необхідність єдності всіх національних і національно-демократичних сил в Україні, ініціює приєднання Конгресу українських націоналістів до блоку НРУ - ПРП, а також створення у Верховній Раді фракції «Реформи - Конгрес». Її діяльність повністю лягала в русло концепції В.Липинського, який стверджував, що енергія і завзяття молодих повинні поєднатися з досвідом старшого покоління. У 2001 році Слава Стецько стала одним з ініціаторів входження її партії до блоку «Наша Україна». За списками блоку вона пройшла до Верховної Ради четвертого скликання, ставши знову найстарішим депутатом українського парламенту.

Революційна біографія Слави Стецько завершилася. Вона сама часто казала, що не відчуває віку: "В роботі, у русі все моє життя, і зупинятися неможливо".

"Справа політики", як демонструвала нам найстаріший діючий український парламентар, - це таки "справа всього життя без решти".

12 березня серце Слави Стецько зупинилося. Два місяці не дожила вона до свого 83-річчя. Відійшла у вічність людина, яка ще за життя стала легендою. Відійшла у вічність ціла епоха в українській історії.

Але справа, котрій присвятила життя Слава Стецько, - справа побудови незалежної, єдиної, сильної, європейськи орієнтованої Української Держави - продовжується. То ж нехай наша держава стане пам'ятником Славі Стецько і всьому поколінню, яке вона репрезентувала.

За матеріалами: http://cun.org.ua/

катехизм

Молитва св. Папи Івана Павла ІІ за Україну в церкві св. Миколая на Аскольдовій Могилі

«О Всеблагая Діво Маріє, Зарваницька Богородице, дякую Тобі за ласку перебування на київській землі, з якої світло Євангелія поширилося по всій Україні. Тобі, Мати Божа і Мати Церкви, перед Твоєю чудотворною іконою віддаю у руки мою апостольську подорож в Україну.

Пресвята Мати Божа, покрий Твоїм Материнським Покровом усіх християн, чоловіків та жінок доброї волі, які живуть у цій великій країні. Провадь їх до Свого Сина Ісуса, Який для всіх є Дорогою, Правдою і Життям. Амінь».

редакційна колегія




http://askoldova-mohyla.org/uk/

 

Офіційний сайт жіночого вокального ансамблю "Аніма" УГКЦ св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі

 http://anima.askoldova-mohyla.org/