Поезія Ольги Євдокимової
Четвер, 09 квітня 2009, 23:14
Благовіщання
Той білий янгол золотим дощем
Розпорошив твої цнотливі мрії.
І сумніву інтуїтивний щем...
,,Щаслива поміж женами, Маріє!"
,,Твій син прийде спасти нас від гріха,
Бо людство тоне в згубі і пороку.
Велична його доля і лиха.-
Чи ти готова ввіритися Богу?"
" Щоб не було: щасливе чи гірке -
Хай буде по його святому слову:
Та чи можливо, Господи, таке,
Бо ж я не знала шлюбної любові?"
Ти народила і тікала знов,
Бо смерть несли Єрусалімські мури.
Дитину вберегла твоя любов,
Щоб в слушний час віддати на тортури.
Тебе вражала людська сліпота,
А материнський крик до неба линув.
Всі зріли розіп'ятого Христа,
Та тільки ти оплакувала сина.
Якби життя спочатку почалось,
Навряд чи ти обрала б іншу долю.
На все, що витерпіти довелось
Була, свята велика Божа воля.
Твій погляд люблячих сумних очей
Застерігає від життя гонитви,
І всі матусі за своїх дітей
До тебе шлють свої палкі молитви
Ольга Євдокимова 01.04.09