Четвер, 25 червня 2009, 21:00

До відома батьків і наших благодійників, які допомогли провести цей табір на березі Чорного  моря. Нарешті ми змогли розібратись де знаходимось. Між Одесою та гирлом Дунаю у Татарбунарському районі, є курортна зона «Расейка», що розмістилась на околицях села Приморське. Щоб потрапити на наш пляж треба пройти дерев'яним містком через озеро Джантшейське. Це прісне озеро заросле очеретом, цей очерет росте на наших очах. Озеро наповнене різною живністю, співом птахів, та кумканням жаб. У небі часто можна побачити ключі гусей, качок, а особливе захоплення у дітей викликають рожеві пелікани. Повсюди можна зустріти качок з виводками.

24 червня діти мали можливість вирішити у подорож у Вилкове. Це українська Венеція, яка розміщена у гирлі Дунаю. Коротенька її історія така. Через Никонівську реформу російської церкви багато вірних відмовилися приймати нововведення. Розпочалось переслідування вірних царською владою. Цілі села були змушені втікати у Сибір, чи на південь до моря. Одна сільська громада ліпованів, знайшла собі притулок на півдні України. Це було унікальне місце для схованки. Ліпованці взялися за роботу і протягом 300 років розвивали і прикрашали Вилкове.

З роками сюди прибували біженці із Запорізької Січі, яку зруйнувала Катерина ІІ у 1775 році, а також козаки із зруйнованої Кубанської Січі. Ці біженці стали основою цього поселення, але основним ядром поселення була церква і священики. Навіть до сьогодні всі рішення підтверджуються саме благословенням церкви. Старообрядці добрі працівники, вони насипали острови, збудували з очерету свої оселі, які і до сьогодні мають унікальні властивості - влітку давати прохолоду, а взимку зберігати тепло. Між поселеннями канали, які служать зв'язком між людьми. Сьогодні тут найбільше вирощують виноград, фрукти і різну городину.

Дивним для нас було побачити дикі табуни коней і молочних корів, які випасаються на островах. Діти мали можливість на човні оглянути всю місцевість, а також побачити Дунай, нашу прикордонну заставу і протилежний берег наших сусідів Румунів.

Історію Вилкове нам розказувала вчителька пані Тетяна, з роду старообрядців. Ми нвіть гостили в домі її матері. Усі хто цікавиться історією Вилкове чи бажає там відпочити подаємо координати пані Тетяни: 80973508284 80484332528. Вона радо зустріне кожного.

Цього дня діти наче побували в казці. Усі задоволені та щасливі повернулися у табір. Після такої насиченої прогулянки, у таборі, усі смакували копченою дунайською рибою з надзвичайно смачними оселедцями. З ласки Божої цей день закінчився купанням у морі і вечірньою молитвою.

Матеріал: Іллі «Оранта»