Головна

Диво в Бережанах

Хочу поділитися враженнями від побаченого дива. Недавно мені випала нагода побувати на фестивалі замку Синявських, що в Бережанах. Ми із моєю дочкою випадково почули по радіо запрошення на цей фестиваль і нероздумуючи поїхали до Бережан. Разом ми дуже любимо подорожувати і вже відвідали багато цікавих історичних місць в Україні. Завжди захоплює їх культура, історія, традиції. Тішить те, що люди цінують їх і бережуть.

У Бережанах ми не вперше. Про цей замок з великою любов’ю розповіла нам козівчанка Олена. Цікавим є те, що турки боялись до нього і підступити, навіть війни його не зруйнували, лише в мирний час «дбайливі» містяни розтягли замок по цеглині задля своїх потреб. Добре, що ще хоч залишилась більша частина, відносно якої і відновлюють старовинну архітектуру фортеці.

Та мешкають в Бережанах і надзвичайно відповідальні та небайдужі жителі – патріоти та цінителі свого містечка. Тут ми познайомились із скромним бережанцем – Богданом Тихим. Він дуже багато зусиль прикладає для відродження замку -  вивчає історичне минуле, щоб відбудоване зберегло свою автентичність. Він багато років просіюючи землю по шматочках збирав скульптуру відомого скульптора Пфістера, яку за часів війни граючись розбили солдати. Такі люди як Богдан – це гордість нашої тернопільщини і України. Адже і сама назва міста – Бережани, ніби промовляє, що тут проживають ті, що бережуть.

Одним із головних дійств фестивалю була вистава Козівського зразкового дитячого драмтеатру «Дивосвіт» під керівництвом Людмили Ткаченко. Діти дуже професійно зіграли свої ролі, і здавалося, що сам Господь Бог допомагав створювати живі декорації до цієї п’єси. Коли Мара поцупила Сонце - враз небо затягнуло важкими чорними хмарами і стало холодно. Це було дуже моторошно, аж до «мурашок» по тілі. А коли сміливий Василько визволив Сонце з полону – на небі в ту ж мить засяяло яскраве сонечко і стало тепло-тепло. Диво та годі! Ми були вражені цією п’єсою до глибини душі.

Велика заслуга в такій щирій грі дітей саме їх наставника – Людмили Василівни. Адже вона вкладає у них всю свою душу, розвиваючи їх таланти, навчаючи любові до українських традицій, доброті та людяності. Згадалась вранішня проповідь о.Василя Баглея про таланти і те, як важливо їх примножувати та розвивати. Колись Людмила Василівна була і моєю вчителькою, яку ми, учні, дуже любили і поважали, із задоволенням йшли на її уроки. Вона уміла так захопити, що ми закохувались у поетів та їх вірші. Я до сих пір пам’ятаю поезію Блока, Єсеніна та інших. У цієї вчительки завжди був свій незвичний підхід до дітей на уроках. А от реформу, яку в школі впроваджують лише зараз, Людмила Василівна ввела ще багато років тому, бо поряд зі своїми вихованцями вона у душі завжди залишається дитиною – щирою і доброю.

«Будьте, як діти» - вчить нас Ісус. Саме Людмила Василівна і є такою людиною із великим і милосердним і сповненим Божою любов’ю серцем.

Велике щастя, що є такі вчителі від Бога!

З вдячністю Олена Тарнович

катехизм

Молитва св. Папи Івана Павла ІІ за Україну в церкві св. Миколая на Аскольдовій Могилі

«О Всеблагая Діво Маріє, Зарваницька Богородице, дякую Тобі за ласку перебування на київській землі, з якої світло Євангелія поширилося по всій Україні. Тобі, Мати Божа і Мати Церкви, перед Твоєю чудотворною іконою віддаю у руки мою апостольську подорож в Україну.

Пресвята Мати Божа, покрий Твоїм Материнським Покровом усіх християн, чоловіків та жінок доброї волі, які живуть у цій великій країні. Провадь їх до Свого Сина Ісуса, Який для всіх є Дорогою, Правдою і Життям. Амінь».

редакційна колегія


  • ПОЖЕРТВА

реквізити парафії для пожертв:

РГ УГКЦ Парафії Св Миколая на Аскольдовій Могилі,

код: 20051904 Ощадбанк АТ,

iban:  UA543226690000026003300218570





http://askoldova-mohyla.org/uk/

 

Офіційний сайт жіночого вокального ансамблю "Аніма" УГКЦ св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі

 http://anima.askoldova-mohyla.org/