Головна

Початок Успенського посту

14 серпня 2009 року

Коротка історія

Християни перших віків до великих празників завжди приготовлялися постом і молитвою. З цієї священної практики з часом розвинулися коротші чи довші пости. На першому місці стоїть тут Великий Піст перед світлим празником Господньої Пасхи. Перед празником Христового Різдва ввійшов у звичай піст Пилипівки. З особливого культу до святих верховних апостолів Петра й Павла зродився піст Петрівки. А вкінці, прийшов наймолодший з чотирьох річних постів, піст Успенський. Ним ми приготовляємо себе до найбільшого празника Пресвятої Богородиці, її святого Успення.

Перші згадки про Успенський піст маємо щойно з 9-го століття. Як Петрівка й Пилипівка, так і цей піст увійшов у практику не дорогою церковного законодавства, але через звичай. З цієї причини довгий час у Греції було багато дискусій як щодо існування цього посту, так і щодо його приписів і часу тривання.

Згадку про Богородичний піст знаходимо в посланні папи Миколая І (858-867) до болгарів, де він пише: „Свята римська Церква має здавен-давна звичай зберігати такі пости: по 40 днів перед Пасхою, після П'ятдесятниці, перед Успінням Марії Богородиці, а також перед празником Господнього Різдва".

Успенський піст у давнину був строгіший від Петрівки й Пилипівки, але лагідніший від Великого Посту. В понеділок, середу й п'ятницю цього посту була дозволена суха їжа, це є хліб, вода й сушені овочі, а в вівторок і четвер дозволялося на варену їжу, але без оливи. В суботу й неділю був дозвіл на вино й оливу, а в день Господнього Переображення і на рибу.

Успенський піст у нашій Церкві кожного року має однакову тривалість і час - від 14 до 28 серпня, празника Успення Пресвятої Богородиці. 

Проповідь

В історії життя людей часто так ставалося й стається, що появляються люди хижі, немов звірі, котрі готові інших знищити ради своїх великих амбіцій та своєї гордині. Так було за життя Макавеїв, подібно є й тепер. Яку можемо побачити подібність? - Жорстокість одиниць, що переноситься на цілі народи. У давнину було так, що коли починалися Олімпійські ігри, припинялися всякі війни, всяка боротьба та сварки, щоб цей час змагань був проведений у мирі й шані одні до других. Наш час, 2008 рік, зовсім не такий і не подібний до давніх часів принаймні тим, що замість перемир'я та тиші, почалася не проголошена війна між Грузією та Росією і то, незважаючи на те, що проходять Олімпійські ігри в Китаї. Ці стародавні спортивні змагання були організовані на честь Зевса в Олімпії (776 рік до народження Ісуса Христа - 393 рік після нар. Іс. Хр.). У книзі Макавеїв Старого Заповіту знаходимо згадку про те, що цар Антіох послав старця атенця, щоб силував юдеїв залишити батьківські закони й не жити Божими законами, осквернити храм у Єрусалимі й назвати його храмом Олімпійського Зевса (пор. 2 Мак 6,2). А що написано про Антіоха, який так жорстоко боровся проти Божих законів? - Читаємо, що він був «переповнений пихою, гадав, що може зробити суходіл судноплавним, а море проходимим - така велика була гординя його серця» (2Мак 5,21). Той цар був немилосердним відносно ближніх, а теперішні царі й правителі, мабуть, також хворіють цією самою хворобою, що й цар Антіох - «гординею серця», бо гарні звичаї миру й шани топчуть, вбивають людей, використовуючи зброю.  

Начальник місіїв, Аполоній, ввійшовши у місто Єрусалим, дочекався суботи, святого дня юдеїв, певний, що вони не будуть того дня брати зброю в руки, погубив багато людей у місті (пор. 2Мак 5,26). «Храм же наповнили погани розпустою та пияцтвом; вони веселися з повіями, в святім подвір'ї зближалися з жінками і впроваджували туди негожі речі» (2 Мак 6,4). А людей приводили силою щомісяця в день уродин царя, щоб їли заборонене жертвенне м'ясо. Силувано Єлеазара, видатного книжника, їсти заборонену свинину, відкривавши йому уста, але той плював на м'ясо і такий приклад давав іншим. Йому було 90 років і він не бажав, навіть коштом життя, порушувати закон й давати погане свідчення своїм краянам. Пішов на місце тортур, «лишивши своєю смертю не тільки для молоді, але й для багатьох інших з народу приклад відваги та пам'ятку чесноти» (2Мак 7,31). Ще строгіші муки й катування після доброго прикладу старця прийняли сім братів Макавейських зі своєю матір'ю. Глибоко задумаймося над тим, що ці хлопці не хотіли їсти забороненої свинини, а перед очима у них розпалили вогонь й вони бачили розпечені до червоного ґрати, на котрих мали незадовго помирати. А їхня мати, яка була при них, заохочувала, щоб дотримувалися закону, не їли м'яса, а радше прийняли смерть. Коли залишився наймолодший син, а всіх було вже закатовано, мати промовила: «Сину мій, змилуйся надо мною... Не бійся цього ката, а, гідний своїх братів, прийми смерть, щоб я могла тебе в Божому милосерді знову мати разом з братами» (2Мак 7:27;29). Ось, яке чудове виховання матері! Ось, як вона дорожила своїми дітьми, виховуючи їх в Божому законі! Чи знайдемо ми у наш час таку матір, яка б так мужньо підтримувала своїх синів, щоб вони не порушували Господнього закону, а радше прийняли смерть? - Дуже сумніваюся у цьому, бо теперішні матері часто самі намовляють дітей, щоб порушували закон Бога, задля якоїсь, на їхній погляд, матеріальної або фізичної вигоди. Мати Соломонія навчила своїх дітей зберігати Господній закон до тієї міри, що їм краще померти, аніж порушити Заповідь Бога. Стійкі у своїх праведних переконаннях діти радо віддавали своє життя, бо знали, що їх чекає вічна нагорода у небі. Сім синів - сім діамантових душ, піднеслися у небо, отримуючи вічне щастя та невимовну радість з розкошами, прощаючись із своїм молодим та юним життям, а за ними це вчинила їхня мати. 

Звертаюся сьогодні до наших батьків і матерів, до дітей, юнаків та дівчат, до тих, хто досягнув зрілого віку й готується вступити у подружній стан; прошу наших священиків, ченців та черниць, наших семінаристів - дорожити праведністю життя, дорожити Божим Законом, плекати чесноти вірності Богові в усьому. Закликаю всіх практикувати щиру молитву, дотримуватися приписів святого посту, часто сповідатися й причащатися, дотримуватися цнотливості, вірності у подружньому стані, слухатися своїх батьків та старших... А усіх, хто відповідає за виховання підростаючого покоління, особливо благаю батьків, щоб сердечно просили Бога, щоб давав сили й дару, розуму та мужності, терпеливості і бажання виховати у добрій вірі ваших синів та дочок, священиків, ченців та черниць, осіб, які вступатимуть у подружній стан. Навчайте зберігати Божі установи, самі будьте добрим прикладом вашим дітям та підопічним, бо кінець життя приходить несподівано, а за ним й відповідальність за поручене діло. Скеруймо сьогодні наші очі на святих Макавейських мучеників, на їхню побожну й мужню матір, на твердого у вірі Єлеазара та просімо їх, щоб виблагали для нашого народу духа вірності Богові, єдності, шани, любові, поваги між собою... Українські матері, виходіть на щоденний подвиг християнського життя, майте алмазний характер у служінні Всевишньому Богу та у благочестивому вихованні ваших дітей! Святі мученики Макавейські, моліться до Господа, щоб були спасенні наші душі!  

+ Ігор (Возьняк) 

св. Юр, 14.08.2008
Для створення сторінки використано такі видання: Катрій Ю. Пізнай свій обряд. - Видавництво Отців Василіян, 2004.

катехизм

Молитва св. Папи Івана Павла ІІ за Україну в церкві св. Миколая на Аскольдовій Могилі

«О Всеблагая Діво Маріє, Зарваницька Богородице, дякую Тобі за ласку перебування на київській землі, з якої світло Євангелія поширилося по всій Україні. Тобі, Мати Божа і Мати Церкви, перед Твоєю чудотворною іконою віддаю у руки мою апостольську подорож в Україну.

Пресвята Мати Божа, покрий Твоїм Материнським Покровом усіх християн, чоловіків та жінок доброї волі, які живуть у цій великій країні. Провадь їх до Свого Сина Ісуса, Який для всіх є Дорогою, Правдою і Життям. Амінь».

редакційна колегія


  • ПОЖЕРТВА

реквізити парафії для пожертв:

РГ УГКЦ Парафії Св Миколая на Аскольдовій Могилі,

код: 20051904 Ощадбанк АТ,

iban:  UA543226690000026003300218570





http://askoldova-mohyla.org/uk/

 

Офіційний сайт жіночого вокального ансамблю "Аніма" УГКЦ св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі

 http://anima.askoldova-mohyla.org/