Головна

Пам'яті Блаженного священномученика Йосафата Коциловського

802032046_oУ день пам'яті Блаженного священномученика Йосафата Коциловського - доктора філософії і теології, професора, єпископа Перемишльської єпархії УГКЦ, вихідця із Чину святого Василія Великого, (1876-1951) на його першому місці поховання в с. Чапаївка, біля Києва, було освячено оновлений пам'ятний Хрест настоятелем храму св. Миколая Мирлікіського на Аскольдовій Могилі, отцем Ігор Онишкевич, і отцем Морено.

Майбутній Блаженний священномученик Йосафат Коциловський народився 3 березня 1876 р. у лемківському селі Пакошівка біля Сяноку. Мріяв про майбутню професію вчителя (закінчив у Празі курси для вчителів фізичного виховання). Від 1896 р. навчався на правничому відділі Львівського університету. Став одним з організаторів українського «Сокола». Суспільну активність перервав військовий обов’язок: щоб не марнувати часу на довготривалу службу, сам зголосився на однорічну. Був скерований до артилерійської школи у Відні, а після успішно складеного офіцерського іспиту в чині підпоручика почав річну службу в артилерійському полку у Львові.

Коли служба закінчилася, юнак збагнув, що його покликання - священство, тому на юридичний факультет уже не повернувся. За згодою митрополита Андрея Шептицького поїхав до Риму, щоб навчатися в Collegium Rutheanum. В Італії отримав два наукових ступені: доктора філософії і доктора теології Папського університету святого Томи; опанував латину та три мови - німецьку, італійську і французьку.

У 1907 р. був висвячений і залишив Рим з номінацією на викладача догматики в Духовній семінарії в Станіславові. Дійшов там до посади заступника ректора, після чого відмовився від наукової кар’єри і в 1911 р. вступив до спільноти отців василіан, де прийняв ім’я Йосафат (на честь св. Йосафата Кунцевича).

Три роки виконував обов’язки викладача в Лаврові і Львові. Через російський наступ був евакуйований до Австрії. У 1915 р. цісар запропонував кандидатуру Йосафата Коциловського на посаду перемиського єпископа. Кандидатуру, запропоновану монархом, затвердив папа Бенедикт XV.

Новий владика сів на єпископський трон 10 вересня 1917 р., прийняв єпископські свячення від митрополита Андрея Шептицького.

Під час Другої світової війни Йосафат Коциловський залишався в Перемишльській єпархії. Польська поліція переслідувала єпископа і 21 вересня 1945 р. його заарештували.

До 17 січня 1946 р. владика перебував у в’язниці в Ряшеві, звідси його передали більшовикам, котрі запропонували єпископу перейти під юрисдикцію Російської православної церкви. Той відмовився, чекісти все ж його відпустили і владика повернувся до Перемишля.

26 червня 1946 р., після повторного арешту поляками і передання владики Йосафата силоміць НКВС, його допровадили до Лук'янівської в’язниці в Києві. Разом із Йосафатом Коциловським був ув’язнений священномученик Григорій Лакота, якого чекісти засудили до десяти років ув’язнення. Всі, хто пам’ятав владику Коциловського та його помічника Лакоту на засланні у Воркуті, відзначали велику людяність, смиренність, із якою ті виконували найважчу працю й намагалися облегшити нестерпні умови життя іншим.

Єпископа Коциловського перевозили з одної тюрми до іншої, його звинувачували в антирадянській діяльності. В тих важких умовах владика підхопив запалення легенів і тоді його важкохворого кинули в концентраційний табір у село Чапаївка, біля Києва. Перед святом Святого священномученика Йосафата владика кілька днів проводив реколекції, відчуваючи свою загибель. Помер як мученик за віру 17 листопада 1947 р.

Згодом священники з Рудок та Стрия, Львівської області, таємно перепоховали останки владики на Личаківському цвинтарі у Львові до польської могили.

29 травня 1986 р. прах єпископа перепоховали в родинний гробівець Кавацівих у селі Яблунівці, біля Стрия. Зараз мощі владики перебувають у храмі Благовіщення Пресвятої Богородиці у Стрию, а фрагмент мощей - у храмі Святого Василія, що на Львівській площі у Києві.

27 червня 2001 р. у Львові під час Святої Літургії у візантійському обряді за участі папи Івана Павла ІІ відбувся обряд беатифікації Йосафата Коциловського.

https://www.facebook.com/AskoldovaMohyla/videos/2452381801730915

Для «Оранти» підготувала Ірина Міняйло, «Аскольдова Мистецька ініціатива»

катехизм

Молитва св. Папи Івана Павла ІІ за Україну в церкві св. Миколая на Аскольдовій Могилі

«О Всеблагая Діво Маріє, Зарваницька Богородице, дякую Тобі за ласку перебування на київській землі, з якої світло Євангелія поширилося по всій Україні. Тобі, Мати Божа і Мати Церкви, перед Твоєю чудотворною іконою віддаю у руки мою апостольську подорож в Україну.

Пресвята Мати Божа, покрий Твоїм Материнським Покровом усіх християн, чоловіків та жінок доброї волі, які живуть у цій великій країні. Провадь їх до Свого Сина Ісуса, Який для всіх є Дорогою, Правдою і Життям. Амінь».

редакційна колегія


  • ПОЖЕРТВА

реквізити парафії для пожертв:

РГ УГКЦ Парафії Св Миколая на Аскольдовій Могилі,

код: 20051904 Ощадбанк АТ,

iban:  UA543226690000026003300218570





http://askoldova-mohyla.org/uk/

 

Офіційний сайт жіночого вокального ансамблю "Аніма" УГКЦ св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі

 http://anima.askoldova-mohyla.org/