Вчимося петриківському розпису на Аскольдовій Могилі
Субота, 06 лютого 2010, 14:15
Петриківський розпис - очима Андрія Масягіна – учня творчої майстерні Ганни Мастак
Петриківський розпис не є достатньо відомий у світі. Але він кожного дня набуває популярності в Україні. Дізнаймося більше про цей чудовий стиль малювання. Відродимо петриківський розпис.
Петриківський розпис був започаткований у селищі міського типу – Петриківці, Дніпропетровської області. Назва села Петриківка пішла від імені козака Петрика, де був його хутір.
На даний час, не дивлячись на те, що петриківський живопис є не достатньо відомий серед молоді, твори цього стилю успішно експонуються на виставках у Польщі, Канаді, Франції, Голландії, Німеччині, США, Японії, Китаї та інших країнах.
У церкві святого Миколая, що на Аскольдовій Могилі, пані Ганна Мастак навчає дітей петриківському розпису. Діти стараються вирізнятися один від одного різнобарвними малюнками. Одним з найкращих учнів пані Ганни є Андрій Масягін, тому зараз ми вирішили поспілкуватися з Андрієм, та поцікавитись наскільки петриківський розпис є цікавим, складним, оригінальним стилем для нього:
- Андрію, скажи, коли вперше ти познайомився з петриківським розписом?
- Я познайомився з петриківським розписом близько трьох років тому. Але потім через рік занять я покинув його, і тільки в 2009 року знову почав серйозно займатися петриківським розписом.
- А чому ти полишив заняття з петриківського розпису?
- Я покинув малювати не тільки петриківський розпис, але й перестав малювати також інші малюнки, які виконуються різними стилями. Відповідно, я забув усе вивчене раніше. І коли я прийшов сюди до церкви, познайомився з пані Ганною, яка навчала нас малюванню. Вона добре володіла вмінням створювати малюнки цим стилем і пані Ганна нагадала мені про основні напрямки петриківського розпису. Таким чином я знову захопився цим живописом.
- Яке враження справив на тебе петриківський розпис, коли ти з ним познайомився?
Спочатку він мені не сподобався, але потім я побачив і зрозумів наскільки це цікаве заняття. Всім подобалося малювати цим стилем, і я також зацікавився петриківським розписом.
- Чи одразу тобі вдалося освоїти основні напрямки живопису? Чи навпаки ти довго та тяжко працював, щоб навчитися петриківському розпису?
- Ні, я не одразу навчився добре малювати. Близько року малював цим стилем, і мені не вдавалося, але я старався, навчався і потім у церкві почали навіть продавати мої малюнки.
- Скільки малюнків ти намалював за весь період, і які роботи ти можеш відзначити? Який малюнок найкращий? Що тобі подобається зображувати на папері?
- За весь період праці я намалював близько 20 малюнків цим стилем. Але на цьому не зупиняюся, і планую намалювати ще більше. Загалом малюю тільки квіти, і хочу відзначити, що мій малюнок соняшника один з найкращих. Настрій впливає на композицію та тему малюнка. Намагаюсь малювати і пейзажні твори, але тільки не в стилі петриківського розпису.
- Андрію, що надихає тебе на зображення таких чудових малюнків?
- Взагалі коли я починаю малювати, я малюю з любов’ю, на радість оточуючим та на хвалу Богу. Перед тим, як почати малювати, я молюся і тільки тоді приступаю до роботи.
- Чи стараєшся ти вдосконалювати свою майстерність і як тобі це вдається? Наскільки складно створювати пейзажні та сюжетні малюнки петриківським розписом?
- Стараюся вдосконалюватися, і коли одного разу я попробував намалювати будинок у цьому стилі, то мені, на жаль, не вдалося здійснити задум.
- У чому полягає успіх у цій складній справі? Чи досягнув ти бажаних результатів за весь період роботи у петриківському розписі?
- Успіх полягає в тому, щоб малювати з радістю у серці, тоді Бог допомагає мені у цьому. Потрібно покладатися не лише на себе, але і на Бога. Я впевнений, що досягну бажаних результатів, і буду вдосконалюватися і надалі.
- Чи формує цей вид мистецтва у тебе зосередженість та сконцентрованість? Та чи впливає захоплення петриківським розписом на інші ділянки твого життя?
- Справді, ця мистецька діяльність будує мене. Ось, наприклад, на уроці малювання мені набагато легше, ніж іншим учням.
- Як ти думаєш чи стане петриківський розпис твоїм професійним майбутнім чи, можливо, він залишиться лише захопленням?
- Я не знаю, може і стане петриківський розпис моїм професійним майбутнім, але зараз це тільки захоплення. Все у Божих руках. Час покаже.
- Андрію, скажи, чим ти захоплюєшся окрім малювання?
- Я дуже люблю грати настільний теніс. Гарно плаваю. Особливо приємно, коли діти їдуть від церкви на море чи в Карпати і ми там граємо у футбол. Адже я просто закоханий у цю гру. Тому варто зачислити до моїх захоплень ще й гру у футбол.
Матеріал Олега Качура, Малюнки Андрія Масягіна, спеціально для «Оранти»