Християнське вчення
Піст - час прозріння
Понеділок, 02 березня 2009, 16:10
Ми стоїмо на порозі Великого посту і дуже важливо, з якими думками, намірами вступимо в нього і переживатимемо його. Адже коли людина переконана у корисності певної речі, тоді вона цінує її і шукає, докладаючи всіх зусиль, а речей неприємних - уникає. Дуже важливо, чи цей час ми будемо сприймати як час корисний, важливий, благословенний, час особистої внутрішньої перевірки, вдосконалення, боротьби, духовного пробудження? Чи навпаки - будемо дивитись на піст як на час, який потрібно перечекати, перетерпіти? Адже для когось цей період церковного року може асоціюватися не стільки з оживленням духовного життя, як радше з періодом поклонів, довгих хресних доріг, нелегким утриманням від гучних забав і їжі.
Add a commentКатолицький Народний Катехизм
Понеділок, 02 березня 2009, 10:59
ВІРА
Що спонукає нас до віри
До віри нас спонукають чуда і пророцтва - завдяки їм переконуємося, що ця або інша правда дійсно об'явлена Богом.
До віри нас спонукає насамперед правдомовність Божа. Ми віримо у правди, об'явлені Богом, бо знаємо, що Бог є правдивим, правдомовним. Він ніколи не помиляється і не говорить неправди. Але щоб вірити в якусь правду, мусимо переконатися, чи вона справді об'явлена Богом - так робить кожна розумна людина. Тому події, якими Бог підтверджує те, що Він справді говорив, є для нас найважливішим спонуканням до віри. Тому Апостоли, які власними очима бачили стільки чудодійств Христа і були свідками сповнення пророцтв Христа і пророків, без вагання сприйняли як правду слова Спасителя, сказані під час Тайної вечері: "Це є Тіло Моє", "Це є Кров Моя". Дар говорити різними мовами, отриманий Апостолами в день Зелених Свят, спонукав 3000 людей до прийняття Христової віри, а чудо при брамі святині навернуло 2000 людей. Численні чуда Апостолів, якими Бог підтверджував їх слова (Мар. 16, 20), спонукали поган до прийняття християнської релігії. Св. Апостола Павла спонукало до прийняття віри чудо в дорозі до Дамаску, а імператора Константина сяючий на небі Хрест.
Як повинен постити християнин-католик?
П'ятниця, 27 лютого 2009, 15:16
У третій заповіді Церква вчить нас, як ми повинні дотримуватися постів.
Встановлюючи цю заповідь, Церква прагнула навчити вірних володіти собою, спонукати їх до виховання в собі сильних рис характеру (сильної волі), а також таким чином вона дає вірним нагоду виявити послух щодо неї. Піст існує стільки, скільки існує людство. Ще в раю Господь Бог заборонив людям споживати плоди дерева знання. Євреям Бог заборонив споживати свинину (Левіт 11, 2). Постив Мойсей, постив Ілля, постив св. Йоан Хреститель, протягом 40 днів і ночей постив сам Ісус Христос.
Піст у давніх християн був дуже строгий - вони їли лише раз на день (увечері), стримувалися від вживання вина і страв, споживання яких приносило насолоду. Під час такого посту вони усамітнювались і постійно молились. Не дозволялось навіть напитися води.
Католицький Народний Катехизм
Субота, 21 лютого 2009, 19:24
ВІРА
Християнська віра
Вірити - значить уважати щось, що стверджує достойний віри свідок, за правду. Напр., якийсь місіонер з Європи розповідає людям, які живуть на екваторі, що в його вітчизні вода взимку твердне, так що слон може ходити по річці. Слухачі вважають почуте майже неможливим, бо ніколи нічого подібного не бачили ані не можуть собі цього уявити, але, знаючи місіонера як людину праведну І правдиву, вірять йому. Багато світських наук опираються лише на віру: географія, історія, природничі науки. На вірі грунтуються і судові вироки. Учні вірять учителеві, суддя - свідкам. Так є із правдами християнської релігії. Тут віра є конечна, і віру цю називаємо християнською вірою.
Католицький Народний Катехизм
Понеділок, 16 лютого 2009, 10:34
ВІРА
Святе письмо і передання
Св. Письмо (Біблія) складається з 72 книг, написаних частково перед народженням Христа, частково після Його вознесіння просвіченими Богом людьми, за спонуканням і допомогою Св. Духа, а Церквою визнані і оголошені як Слово Боже.
Коли хтось звертається до адвоката з проханням написати листа, то мусить подати йому, що і як має бути написане. Так і тут: Бог наказав святим мужам написати лист до людей, подаючи, що саме мають написати. Крім того, авторів св. Письма надихав Св. Дух - він спонукав їх до писання і просвічав їх, тому справді у св. Письмі міститься слово Боже. Св. Письмо бере початок від Бога (Тим. З, 16). Це знаємо зі слів Ісуса Христа (Мат. 15, 3; Мар. 12, 36) та з рішень Соборів. Собори Тридентський (1546) і Ватіканський (1870) виразно прогошують, що Бог є автором всіх книг Письма. Св. Августин говорить: "Це те саме, якби Ісус Христос писав Євангелія власною рукою". Св. Григорій В. каже: "Св. Письмо - це лист, одержаний з нашої вітчизни, від нашого улюбленого Отця". Цей лист вчить нас, що саме треба нам робити, щоб вернутися до вітчизни і щасливо там перебувати. В іншому місці св. Августин проголошує: "Св. Дух промовив через авторів св. книг", а св. Юстин говорить: "Автори св. книг служили лірою, на якій грав Св. Дух". Вони були для Св. Духа тим, чим є орган або флейта для музиканта (Атенаг.).
Більше статей...
Сторінка 115 з 117
