Неділя, 18 лютого 2018, 21:22

Божий замисел передбачає любов чоловіка та жінки в шлюбі, а шлюб – це тільки те, що Господь благословив, тоді він на все життя.

Щоб укладання шлюбу було можливим, Господь створив чоловіка та жінку таким, щоб прагнули мати сім’ю та любили дітей. Тільки зауважте, як триває любов. Господь створив Адама та Єву. Віг дуже любить усіх людей, багатьом дає змогу вступити в шлюб.

Усі ми повинні любити Бога та Його дари, з-поміж яких часто бувають діти. Дитину ми повинні любити ще до зачаття, а тим більше після нього. Отож, як малесеньке дитя любить Бог, його мають любити батьки та інші люди. А потім батьки, виховуючи маля, учать його любити Господа та інших людей, націлюють шанувати святість шлюбу. Згодом правильно вихована дитина, стаючи дорослим, свідомо вирішує, чи жертвувати собою для Царства Божого без шлюбу, чи створювати сім’ю.

Щоб уступити в шлюб, дівчина повинна зустріти свою половинку, так само, як і юнак. Це пов’язано з коханням. Але навіть коли люди зустрінуться, вони повинні розуміти, що одне одного не досить для укладання шлюбу. Для цього варто перебувати в Бозі, шукати Його благословення. Юнак та дівчина повинні любити Господа, бути Йому вдячними, що створив її/його майбутнє подружжя. А Бог їх також любить. Зрештою, ті, хто любить один одного, разом із Господом беруть участь у створенні нових людей.

Усе те, що Бог знаменує Своїм Промислом – добре, тому не можна боятися шлюбу. Шлюб треба шанувати.

 

Коли Господь створив Адама, промовив: Не добре, щоб бути чоловіку самотнім. Створю йому поміч, подібну до нього (Буття 2:18). Далі в Книзі Буття читаємо: І вчинив Господь Бог, що на Адама спав міцний сон, і заснув він. І Він узяв одне з ребер його, і тілом закрив його місце. І перетворив Господь Бог те ребро, що взяв із Адама, на жінку, і привів її до Адама. І промовив Адам: Оце тепер вона кість від костей моїх, і тіло від тіла мого. Вона чоловіковою буде зватися, бо взята вона з чоловіка. Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, і стануть вони одним тілом (Буття 2:21–24).

Багато нещасть трапляється тому, що до шлюбу хочуть жити так, як дозволено лише в подружжі, благословенному Богом.

Якщо дійсно вирішують жити один з одним все життя, тоді чому не хочуть прийти в Храм Божий, сказати це перед представником Церкви - священиком та свідками святого Таїнства шлюбу, прийнявши Боже благословення?

 

Життя ж без Божого благословення складне й повне випробовувань.

Замисліться про себе ті, хто планує створити сім’ю. Те, яким буде шлюб, залежить не тільки від людини, з якою прагнеш одружитися, а й від того, який ти. Якщо ти куриш, п’яниця, наркоман, ледар чи живеш аморально, хто захоче бути поруч із тобою? Замислися, що ти принесеш у шлюб: яку душу, яке тіло? Кажуть, що інститут шлюбу зараз переживає кризу. Думаю, доречніше сказати, що це криза людських цінностей. Багато лиха трапляється не тільки тому, що одружені люди не люблять чи кривдять одне одного, розлучаються, а й тому, що деякі неодружені негативно ставляться до шлюбу як такого, уникають створювати сім’ю чи невиправдано з цим зволікають. Для відмови чи відтермінування шлюбу мають бути справді вагомі причини. Найчастіше виправдання, що людина ще не знайшла гідну пару.

Повинні існувати критерії. Не можна одружуватись з будь-якою людиною, тільки тому, що вже у віці.

Багато хто уникають шлюбу через Царство Боже. Певним чином хочуть служити Господу Богу і чинити добро для народу.

Особлива проблема полягає в тім, що дехто зневажає шлюб, ведучи грішний спосіб життя в розпусті й перелюбстві. Так гинуть фізично, духовно, психологічно, зменшують шанси на щасливе подружнє життя, а дехто навіть помирає через інфікування різними хворобами.

Життя складне, але в благословенному Богом шлюбі легше. Навіть дешевше.

Не може ні психіатр, ні психолог втішити людину так, як може подружжя в шлюбі втішити один одного.

Більше того, загальновідомо, що чим раніше й більше жінка народжує, тим менший ризик захворіти раком грудей чи яєчників.

Можливо, Господь нагородив тебе талантом до навчання. А може, нагородив тебе вмінням бути хорошим чоловіком та батьком чи дружиною і матір’ю! біда в тім, що дехто ігнорує ці вміння й хоче поїхати вчитися тільки для того, щоб уникнути батьківського контролю, жити в розпусті. А як живуть ті, хто довго вчить? Яка ситуація в гуртожитках, та й не тільки там? Чого вартує диплом, якщо людина пропала від аморального життя?

Не сперечаюся, що потрібні й ті, хто здобуваючи тривалий час освіту, усі свої знання, таланти й уміння використає на Божу славу й спасіння людських душ. Навіть якщо плануєте довго вчитися, зберігайте цнотливість, не грішіть! А коли здобудете освіту, а далі живіть безгрішно, робіть тільки добро.

На жаль, багато хто, здобувши тривалу освіту, використовує диплом на шкоду своїй душі та близьким, беручи участь у різних гріхах. Найгірше в цьому світі вчинили саме освічені й розумні, але дуже злі люди. Найважливіше – бути доброю людиною, жити відповідно до Божих законів!

Чи створюватимеш ти сім’ю і в якому віці – це лише твоє рішення. Я ж хотів би всім допомогти шанобливо ставитися до шлюбу й зберігати дошлюбну чистоту. Повірте, щасливе подружнє життя можливе й у тих, чиї батьки не жили в нормальному, щасливому шлюбі.

Якщо ви знаєте, що з певних причин ваше знайомство не закінчиться шлюбом, відразу ж розлучіться.

Особливо проблемна категорія алкоголіки й наркомани, якій найчастіше залишаються такими ж і після вінчання. Це надто серйозні хвороби, які не викорінити тільки любов’ю і вінчанням.

Дуже важливо завчасу познайомитися зі сім’єю вашого обранця/обраниці. Картина сім’ї свідчить про те, у якій атмосфері людина виросла, адже це хоч і не вирішально, але дуже суттєво впливає на формування особистості.

Іноді люди закохуються дуже рано, а потім страждають. Але юнацька закоханість дуже рідко стає підґрунтям шлюбу. Тоді, коли молодій людині здається, що її почуття надзвичайно сильні, вона ще сама повністю себе не знає, а тим більше достатньо не пізнала того, з ким хотіла б узяти шлюб. Можливо, деякий час ця пара здаватиметься ідеальною, але згодом постане питання: «Як мені таке спало на думку? Ми ж зовсім різні люди!». Сподіваюся: мої слова стануть розрадою шалено закоханим.

Моліться Богу, щоб Він дав вам силу залишатися мудрими та цнотливими.

Любов до шлюбу передбачає певну фізичну дистанцію. Потрібно дбати про скромний одяг. Людина має звертати увагу на те, що думає, говорить, переглядає та й узагалі на те, якими очима дивиться на іншу людину, щоб усе було в чистоті й безгрішності.

До і поза шлюбом, благословенним Богом, потрібно уникати всього, що могло б спровокувати сексуальне збудження. Збудження може настати також від поцілунків чи різних фізичних контактів. Це допустимо лише в шлюбі, для подружньої любові, у якій з’являються рефлекси, потрібні для акту любові між подружжям і для сотворення нової людини відповідно до Божого плану.

Може статися так, що в шлюбі чоловік одного дня запитає дружину: «Кохана моя, я не запитав тебе перед вінчанням, але тепер скажи мені щиро: чи цілувалася ти ще з ким-небудь, допоки ми не були подружжям?». Якщо вона відповідатиме: «Так, я цілувалася з цим, ось цим і отим…», то чоловік буде дуже засмученим і запитає: «А хто тобі це дозволив?». А тепер подумайте, що в такому випадку розчарований і розгніваний чоловік готовий сказати тим людям, які виростили й виховали його дружину? Ситуація була б аналогічною, якби таке питання поставила жінка. Я не бажаю вам такого розчарування.

Суть цієї проблеми не тільки в гріху чи психології, а й у тому, що через поцілунок можна підхопити більшість інфекційних, а іноді й смертельних хвороб. А деякі невиліковні хвороби передаються і без поцілунку через гріховний засіб – презерватив!

Варто відверто говорити з вашим партнером і пояснювати, що ви хоче зберегти себе і його в чистоті й цнотливості до шлюбу не тому, що хворієте, не тому, що ваш обранець вам не подобається, а саме через пошану до Божих Заповідей, повагу до себе й іншого, оскільки ви здорові, свідомі й відповідальні.

Сьогодні існує дуже багато спокус навколо, багато негативних прикладів у засобах масової інформації.

Некто даже использует во зло детские садики, школы и университеты для рекламы грешного образа жизни, в том числе так действуют и некоторые люди в медицине, фармацевтике, социальних службах, в органах власти, в политике и т.д, которые работают против Божих заповедей, как миссионеры нового язычества.

Хлопець і дівчина, які хотіли б узяти шлюб, зіштовхуються з безліччю труднощів. Вони справді повинні жити в Бозі, щоб утілити Господні очікування і у виборі супутника життя, і в пошані цнотливості, а згодом щоб і в шлюбі був лад і згода, аж поки за волею Божою один із подружжя не помре.

Привабливим, багатим, з міцним здоров’ям може бути ще складніше, тому що такі люди постають перед особливими спокусами. Але краса й здоров’я – це також дар Божий. Присвятіть свою привабливість і здоров’я Господу, від якого це отримали, й моліться, щоб він оберігав вас для реалізації Його плану, захищав від спокус на погибель своєї і чужої душі.

А зараз продовжимо обґрунтовувати причини збереження цнотливості й шанування шлюбу.

 

1. Це дотримання Божих Заповідей і моральні причини.

Якщо хтось ще не запам’ятав Десять Заповідей, повинен негайно їх вивчити. З- поміж них є заборони «Не чини перелюбу!» і пересторога не бажати чужу жону чи чоловіка.

Наше тіло повинно бути гідним Храмом Духа Святого. У першому посланні апостола Петра до коринтян написано: А тіло не для розпусти, але для Господа, і Господь для тіла. Бог же й Господа воскресив, воскресить Він і нас Своєю силою! Хіба ви не знаєте, що ваші тіла то члени Христові? Отож, узявши члени Христові, зроблю їх членами розпусниці? Зовсім ні! Хіба ви не знаєте, що той, хто злучується з розпусницею, стає одним тілом із нею? Бо каже: Обидва ви будете тілом одним. А хто з Господом злучується, стає одним духом із Ним. Утікайте від розпусти. Усякий бо гріх, що його чинить людина, є поза тілом. А хто чинит  розпусту, той грішить проти власного тіла. Хіба ви не знаєте, що ваше тіло то храм Духа Святого, що живе Він у вас, якого від Бога ви маєте, і ви не свої? Бо дорого куплені ви. Отож прославляйте Бога в тілі своєму та в дусі своєму, що Божі вони! (1 Кор 6:13–20).

Ми повинні впустити Христа у свою душу! Пригадаймо, що святий апостол Павло написав у Другому посланні до Тимофія: Стережися молодечих пожадливостей, тримайся правди, віри, любови, миру з тими, хто Господа кличе від чистого серця (2 Тимофію 2:22). Головна мета нашого земного життя – урятувати душу для небесного життя. Пропонувати чи бажати гріха – це не любов. Гріх – це загибель душі. Від цього не буде щастя. Через тяжкі провини душа в мить смерті опиняється у пеклі. Це страшно.

Через гріх і на землі трапляються жахливі речі. Можливо, ви вже чули історію святої Марії Горетти, яку вбив чоловік, названий Александро, за те, що вона всіма силами берегла свою цноту. Коли він запропонував дівчині вступити в інтимні зв’язки, та відповіла: «Ні, ні, Александро, це гріх. Потрапиш до пекла!».

Цей приклад показує, як важливо для виховання цнотливості пояснити саме моральний складник, що не можна брати участі в гріху. Проблему гріха неможливо ігнорувати.

 

2. Психологічні причини збереження невинності й святості шлюбу

Коли поміж людьми є дистанція, легше визначити, чи підходять вони одне одному для подружнього життя чи ні. Ті, які мали сексуальні стосунки до шлюбу, менше помічають ті риси хлопця чи дівчини, від яких насправді залежить щастя та якість шлюбу.

Якщо вони не помітили того, що потрібно було зауважити, і одружуються тільки через те, що вже спільно жили, можливо, потім в шлюбі будуть страждати, коли помітять, що вона або він не така або не такий, як раніше вони раніше вважали.

Через психологічні відмінності й конфлікти між подружжям страждають не тільки чоловік і дружина, а й діти та інші близькі люди.

Не думайте, що ті, які хотіли б познайомитися, а можливо і одружитися, повинні зближатись один до одного грішними вчинками, запевняючи один одного, що зацікавилися або що хотіли б одружитися.

До шлюбу не можна вести той спосіб життя, який належить шлюбу!

Сфера пізнання людьми один одного має свої межі. Вона ні в якому разі не стосується сфери сексуальності, оскільки до Святого Таїнства шлюбу вони не мають на це права.

Пізнання стосується вивчення життєвих поглядів, принципів, цінностей, темпераменту, характеру, реакції на певні життєві обставини. Якщо люди влаштовують одне одного в цих царинах, то й подружнє життя буде гармонійним. З людиною не можна експериментувати!

Не думайте, що зможете підкорити когось, чинячи гріх. Це неможливо насамперед тому, що гріх не веде до щастя, а віддаляє його. До того ж гріх не може усунути невідповідність, унаслідок якої інший не хоче продовжувати спілкуватися, вона буде існувати й рано чи пізно виявиться. Якщо вам здається, що з цією людиною буде важко жити, краще визнати це до укладання шлюбу, ніж опісля. Щоб зрозуміти, який він чи вона, треба дійти з почуттям закоханості до стадії прийняття реального.

Перша фаза називається ідеалізація. У цей час помічаєш у людині тільки найкраще, не приділяючи належної уваги негативним рисам характеру й вадам. Укладати шлюб під час цієї фази дуже небезпечно. Згодом, у фазі реалізації, легше помітити те, що тобі не подобається. Тоді можна тверезо оцінити, чи негативні риси є визначальним чинником для розриву стосунків, чи все ж варто будувати взаємини. Якщо ж з’явилася причина, через яку шлюб неможливий, цнотливим людям легше розлучитися, не травмуючи один одного.

Знаєте, що найчастіше помічають закохані? Що не підходять одне одному! Якщо не довіряєте мені, запитайте тих, хто зараз у шлюбі, чи одружилися вони/вийшли заміж саме за ту людину, у яку вперше закохалися? Це буває дуже рідко! А уявіть, яким був би шлюб, якби через перше кохання люди вчинили гріх. Щоб сім’я була щасливою, дуже важливо до шлюбу зберегти чистоту душі й тіла, життєвий оптимізм, довіру до коханого/коханої, здатність любити. Усе це можна втратити через дошлюбні статеві стосунки.

Якщо ти багато очікуєш від партнера, запитай себе: «А якою/яким до нього прийдеш сам?». Відразу хочу застерегти дівчат: не надто довіряйте чоловікам. Я не сказав: «Не довіряйте зовсім!», а сповістив: «Не довіряйте надміру». Часто юнак переконує, що ти йому дуже-дуже подобаєшся, що він закоханий і точно одружиться, але чесними можуть виявитися тільки одиниці. Ти напевно не знаєш, який він, аж поки Господь не благословить шлюб. Можливо. Він справді щирий. Але ж є й такі, що обдурюють; життя переконує, що вони часто взагалі забувають, що говорили тобі. Він піде, забувши навіть твоє ім’я, зате, як магнітофон, повторить ті ж фрази вже п’ятій чи десятій юнці. А дівчині тяжко й прикро. Вона питає себе: «Чому пішов, чому не любив мене?». А річ у тім, що вона не шанувала себе й тепер він не поважає її. Якщо він гідний і чесний, зачекає до святого Таїнства Шлюбу. Якщо вона гідна, зачекає до святого Таїнства Шлюбу!

Якщо тебе покинули тому, що ти зберігаєш цноту, за цією людиною не варто сумувати. З такою особою у шлюбі було б дуже складно. І не треба боятися! Гідна людина обов’язково з’явиться! Обов’язково!!! Вам, дівчата, ще простіше. Мабуть, мама говорила, що ти не повинна шукати собі чоловіка. Він сам тебе знайде тому, що ти вродлива й чесна. Не панікуйте!

Деякі дівчата страждають через так званий комплекс неповноцінності. Їм видається, що їхні губи, очі, зуби чи щось інше не гарне, не таке, як в інших. Через це вони почуваються бридкими й нікчемними. Комплекс неповноцінності. Але це ще не проблема. Від цього ще ніхто не помер. Небезпека в тім, що такій дівчині може задурити голову якийсь гульвіса, а вона подумає: «Ось він, мій єдиний шанс. Кому ще я така буду потрібна? Якщо я не чинитиму так, як він хоче, я буду йому не потрібна і він мене покине, не захоче одружитися. І я буду старою дівою…».

Мила дівчино, якщо в тебе з’явилися такі думки, запам’ятай раз і назавжди – це неправда! Пам’ятай про те, що я кажу кожній чесній чистій дівчині: ти вродлива, прекрасна, унікальна, особлива! Бог створив тебе за Своєю подобою! Шануй свою гордість і чистоту! Що ж стосується жінок, то кожна з вас може стати вродливішою, народивши маля, сподівайтеся цього.

Якби ти мала іншу зовнішність, чи захотів би з тобою одружитися той, з яким у тебе може бути дуже щаслива сім’я?

Не думай, що залишишся старою дівою, якщо не житимеш у блуді й розпусті, як хотів би він.

Що означає вислів «стара діва»?

Що означає, коли говоримо "стара діва"? Можливо, вона дуже хороша, цілком нормальна, але не зустріла свою половинку.

До речі, є й ті, котрі раніше сексуально грішили й утратили здатність закохуватися. Деякою мірою вони стали інвалідами. Наче це старий/стара в молодому організмі – депресивні, розчаровані люди, які не мають ні краплі довіри один до одного.

Не думай, що тобі потрібно ходити в розпусні місця, у підвали, на дискотеки, де п’яниці й наркомани знищують свою гідність і сором, щоб усі помітили й знали, що ти шукаєш собі пару. А якщо ти й справді зустрінеш там кохання, як думаєш: якою буде ця людина? Вам повинно бути соромно з’являтися в таких місцях! Не бійтеся, гідна людина з’явиться навіть у щоденній рутині, можливо, навіть за чиєюсь порадою.

Раніше я думав, що це буває тільки в Хорватії, а потім дізнався що буває і в інших країнах, коли сусідка, тітонька або хтось із родичів пропонує знайти пару. Але це тільки рекомендації. Вирішуєш ти самостійно.

Кожний і кожна ще зустрінуть ту людину, з якою можна створити сім’ю, а коли зустрінуть, відразу ж з’явиться два запитання. Перше з яких: «Чи можеш ти ще закохатися?». Можливо, ти думаєш, що це просто. Але якщо в людини вже раніше були сексуальні стосунки, то, можливо, вона не зможе закохатися зовсім, або ці почуття не будуть сильними. Але навіть якщо кохання буде дуже міцним, постає інше питання: «Чи захоче бути з тобою твій обранець, коли дізнається про минуле?». Можливо, так, а можливо, і ні. І навіть якщо захоче, можливо, усе життя дорікатиме тим, якою/яким прийшли один до одного. Я певний у серйозності того, про що говорю.

Водночас, навіть якщо в тебе вже були статеві дошлюбні стосунки, не все втрачено. Ти ще можеш змінитися, стати доброю чесною дівчиною чи хлопцем. Отець Небесний послав на землю Свого Сина саме для того, щоб урятувати грішників. Через святе Таїнство Хрещення Господь прощає дитині первородний гріх. І дорослому, який вирішив, що більше не чинитиме злого й  належно підготувався до Хрещення, також прощає його провини. Якщо ж грішать уже хрещені люди, вони повинні висповідатися у священика, якому дана влада Божим Іменем відпускати гріхи. Таку владу мають і католицькі, і православні священики.

Якщо хтось коли-небудь мав дошлюбні чи позашлюбні статеві стосунки, Божого прощення не досить. Річ у тім, що навіть коли душа очистилася, можливо, в організмі ще залишилися деякі інфекції, що передаються статевим шляхом.

Це означає, що такі повинні ще тестуватися на різні захворювання. Можливо зможуть вилікуватися.

Але й не треба обстежуватися грішними способами. Треба берегти свою гідність і чисту душу. Завжди існує можливість тестування без грішних вчинків.

Пам’ятайте, що деякі хвороби неможливо виявити без обстеження, або їх помічають занадто пізно. А якщо не лікуватися, то через деякі інфекції можна навіть померти або тяжко хворіти й дуже страждати, може виникнути безпліддя або дитинка помре ще до народження. Це стосується не тільки жінок. Якщо хлопець хворіє венеричною болячкою, то, одружившись, він заразить і жінку, а та, своєю чергою, може стати безплідною чи втратити малюка.

Не думайте, що для щасливого життя вистачить тільки кохання. Нікому ще не вдавалося зберегти сім’ю тому, що обоє колись закохалися. Ті, що нині страждають чи хочуть розлучитися, теж колись дуже любили один одного. Звичайно, у процесі створення сім’ї, закоханість важлива, але не головна.

Подумай, дівчино, якщо він одружується тільки тому, що закохався в тебе, вродливу й привабливу, чи є гарантія, що через кілька місяців чи років він не полюбить іншу, гарнішу, чи не покине тебе, якщо ти раптом захворієш? Якщо він не шанує Божих Заповідей, якщо для нього головне – закоханість, одного дня він може сказати, що ти йому заважаєш, що ти – зайва. Або якщо вона вийшла за тебе тому, що ти сильний, красивий чи багатий, то чи не скаже вона одного дня: «Коханий, ти не потрібен мені. Я люблю іншого, молодшого й багатшого. Усе, що ти надбав, тепер моє. Ти ж можеш іти геть!», особливо якщо ти придбав чи звів дім/квартиру, купив авто. Тому замисліться завчасу, який він/вона? Яка душа цієї людини? Чи є Бог у цій душі? Чи християнський спосіб життя близького? Чи боїться ця людина гріха? Якщо ж ні, ти не матимете певності, чи буде особа вірною в шлюбі!

З-поміж інших важливих критеріїв варто дізнатися позицію коханої/коханого щодо Божого дару дітонародження. Зауважу, що контрацепція, стерилізація, убивства й штучні запліднення – важкі гріхи. Якщо твій партнер лояльно ставиться до цих речей, у нього вже є гріх. Думаю, не варто вступати в шлюб із людиною, згодною тяжко грішити. Той, хто згодний на гріх, не достатньо шанує і вас самих. З таким чи таю у шлюбі може бути багато серйозних проблем.

Пропоную запитати ще до укладання шлюбу: «Дорога/дорогий, як думаєш, скільки в нашій сім’ї могло би бути дітей?». Якщо відповідь буде: «Один чи двоє малюків», – ця людина не підходить для шлюбу.

Поясню чому. Часто ми не знаємо справжніх причин, чому хтось не став батьками чи народив одну-дві дитини. Є люди, які хотіли б народити багато дітей, але Господь їм не дав ні однієї дитини чи дав лишень одну-дві. Одначе з поміж них є такі, що грішили контрацепцією, стерилізацією чи вбивством.

Зараз же йдеться про тих, хто ще не має сім’ї, але вже негативно сприймає майбутніх дітей, які Бог може їм подарувати. Ми не знаємо завчасу, скількома дітками нас обдарує Господь: можливо, одним чи двома малятами, можливо, жодним, та кожну зачату дитину треба народжувати.

Навіть якби кожне подружжя народжували по двоє діток, світ зник би. Залишилися б тільки рослини й тварини. Це проста арифметика: навіть із-поміж двох хтось може померти маленьким, хтось не створить своєї сім’ї, хтось виявиться безплідним, тому людей щоразу меншатиме. А Господь створив людей для життя, а не для вимирання, і дав свої заповіді, перша з яких зафіксована на початку Біблії: І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх. І поблагословив їх Бог, і сказав Бог до них: Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею, і пануйте над морськими рибами, і над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі! (Буття 1:27–28). Звичайно, дітонародження повинно бути в межах Божих законів, не можна використовувати штучне запліднення й інші гріховні методи.

Не думайте, що дозволено говорити: "Троє дітей вистачить і на цьому – кінець!"

Я – четверта дитина в сім’ї. Після мене також народилося четверо. Моя мама була п’ятнадцятою, а шістнадцятою народилася моя тітка. У тата схожа сім’я.

Нещодавно в супермаркеті зустрів свого товариша – щасливий, усмішка від вуха до вуха. Каже, що скоро дружина народжуватиме всімнадцяте. А коли народила, говорить: «Це ще не кінець. Сподіваюся, ще буде народжувати!». Наші пращури так жили. Шкода, що не всі мають досвід життя в багатодітній родині.

Якщо вона/він відповість: «Я дуже люблю дітей! Народимо стільки, скільки Бог дасть!», – сподівайся, що й любитиме тебе. Якщо не любить дітей, бійся, що не любитиме й не поважатиме тебе, особливо в скрутних життєвих обставинах.

Не хвилюйся, що через дітей житимете вбого. Причини бідності в іншому: хтось лінується, інший витрачає гроші на безглузді забаганки або десь війна чи начальник не заплатив своїм робітникам, чи хтось вкрав на заводі, а робітники тепер без зарплати, чи розікрали на більш високому рівні. Можливо, бідність з’явилася через брудну міжнародну політику. Ми купуємо імпортні товари, а місцева фабрика не може продати свої цукерки чи велосипед. Завозимо навіть овочі, фрукти, м’ясо, молоко, борошно, а все це можна виробляти й у наших країнах.

Коли в батьків Царство Боже в душах і чиста совість, тоді є мотивація чесно працювати. Звичайно, і Бог їм допомагає. Окрім того, гарно виховані діти допомагають одне одному більше, ніж державна стипендія, а батькам віддають більше, ніж пенсія.

Як тяжко жити на одну пенсію! Придивіться, як у вашому місті живуть літні люди, у яких не було дітей чи було мало. Як бідно вони мешкають чи у власних квартирах чи в будинках для пристарілих. І хто знає, де зараз діти з сімей, де була одна-дві дитини. Виникає питання: як виховали повагу до старих і важкохворих людей у тих дітей, чиї батьки були проти народження нових малюків, грішили контрацепцією, стерилізацією, убивствами або чинили інші жахливі гріхи.

Якщо пара гарно виховала багато дітей, їм не складно допомагати батькам у старості. Хоч кожен і дасть мало, у підсумку вони отримають удосталь.

Мати дітей – прекрасно. Сподіваюся: ви й самі зрозумієте це, якщо Господь обдарує Вас дітьми.

Не думайте, що станете багатими, що до вашого міста приїде потяг чи вантажівка, переповнена доларами або євро, і що оголосять: «Панове, приходьте сюди й беріть, скільки кому треба!». Такого не буде ніколи.

По-християнськи вихована молодь поліпшить також економіку. Гроші потрібно заробляти. Якщо не буде дітей, не буде людей, які можуть заробляти гроші. А в дитини є не тільки рот, який їсть, а й серце, яке любить тата й маму, і руки які згодом почнуть працювати, і душа, яка має шанс прийти на Небо й оселитися там назавжди.

 

Біологічні аспекти збереження невинності.

Можливо, юнакам ніхто ніколи не розповідав того, що сказали мені два чоловіки. Один із них жив із жінкою, яка одного разу сказала: «Знаєш, я завагітніла від тебе, але зробила аборт». Уявляєте, який шок для людини, яка дізналася, що хтось убив її ще не народженого сина чи дочку? Я знову повторюся: малюк із миті зачаття – жива людина, яку не можна вбивати. Хоча зараз насамперед ідеться про трагедію чоловіка, який довідався, що жінка вбила його дитину. Або буває, що жінка хоче зробити аборт, але чоловік відмовляє її, пропонує одружитися, намагаючись змінити грішне рішення. Тим часом, є такі погані дівчата - жінки, які все ж таки вбили дитину. Це трагедія не все життя!

Тим часом, є такі погані дівчата - жінки, які все ж таки вбили дитину.

 

Але буває, що чоловік не знає, скільки в нього дітей. Якщо в чоловіка були дошлюбні чи позашлюбні стосунки, його цілком логічно запитати: «Скільки в тебе дітей? Де твої діти?». Яка ти людина, якщо тобі не важливо, скільки в тебе дітей, живі вони чи вбиті, викинуті десь у сміттєвий бак, каналізацію, річку чи море? Що для тебе важливе й святе, якщо тобі байдуже до власної дитини, нехай дуже маленької?

Якщо ти не цінуєш життя дитини, ти дуже грішний, утрачений. Тобі час покаятися.

Не думай, що усе гаразд, якщо жінка використовує засоби проти дітей. Під час використання всіх видів спіралей, протизаплідних таблеток, гормональних пластирів, посткоїтальних гормонів та антигормонів, уколів та імплантатів проти дітей, зачаття все ж часто відбувається, а ці засоби автоматично вбивають дитину найчастіше ще до імплантації в матку. Затримка менструації взагалі не з’являється й матір навіть не підозрює, що була вагітною. Коли з’являється затримка, термін вагітності вже приблизно два тижні після зачаття. І ці засоби вбивають дитину саме в цей період.

І таких дітей, звичайно ж, убивати не можна! Ісус сказав: Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили (Мт 25:40).

Скільки ми зустрічаємо людей, що таким чином убили своїх чи чужих дітей, але навіть не знають, що вбили й скількох убили.

Не можна мати чисту совість і бути щасливим, убиваючи дітей, незалежно від їхнього віку й розміру!

Не думай, що все гаразд, якщо чоловік використовує презервативи. Ніхто не може винайти засіб, що захистить від гріха. А гріх – це СНІД душі.

Може бути, що дитя зачалося й через презерватив, та загинуло. Через презерватив передаються хвороби, зокрема й смертельні.

Ніколи раніше, навіть до винайдення антибіотиків, не було стільки людей, які страждають від венеричних захворювань. Медицина не може розв’язати цю проблему, оскільки не від усіх хвороб існують ліки. Також часто люди не лікуються, бо їм соромно звернутися до лікаря з такою проблемою. Або чекають, поки ознаки захворювання посиляться, однак тоді буває неможливо вилікуватися.

Озвучу дві головні причини, чому так багато інфікованих:

1. Тому, що багато людей мають дошлюбні й позашлюбні стосунки.

2. Тому, що хтось обманув людей, що презерватив може захистити від хвороб і проблем.

Однак, хвороби, навіть смертельні, дуже часто все-таки передаються і через грішний засіб - презерватив.

Людський вірус папіломи, через якого виникає рак шийки матки, передається крізь презерватив так само легко, як і без нього.

У Сполучених Штатах Америки, де більше проходять медичні обстеження, вірусом людської папіломи вражено 30% тих, хто маж дошлюбні чи позашлюбні стосунки.

Не вірю, що в країнах Східної Європи цей показник кращий. Через цей вірус рак шийки матки вражає навіть дуже юних – знаю 16- і 18-річних дівчат із такою хворобою. Щоб їх урятувати доведеться відрізати частину матки, або ж видалити всю, тоді жінка стане безплідною, інвалідом на все життя. Для інших же призначають хіміотерапію й радіаційну терапію, які не завжди дають результат, тому деякі жінки помирають.

У Загребі рак шийки матки лікують у кількох закладах. Знаю головну медсестру онкологічного відділення однієї з таких клінік. Вона каже, що там щоденно є 7–8 дівчат із таким діагнозом.

Здебільшого ці дівчата довіряли презервативу. Не менш винні в їхніх стражданнях і ті, хто їх обманював!

Коротко також розглянемо венеричну інфекцію хламідіоз. Нею теж можна заразитися через презерватив, а також користуючись громадським спільним туалетом і лазнею, особливо там, де багато людей.

Нещодавно читав лекцію про лікарську етику гінекологам в одному з міст Республіки Білорусь і запитав, скільки там жінок уражені хламідією трахоматіс. У відповідь почув, що майже всі, які мали дошлюбні чи позашлюбні сексуальні стосунки. Якщо люди вражені хламідією, значить уражені й іншими хворобами!

Більшість заражених хламідією не скаржиться на самопочуття або має малопомітні симптоми. А потім виявляється, що чоловік чи жінка стали безплідними. У жінок це також може привести до позаматкової вагітності або внутрішньоутробної смерті малюка. Жінка думає, що це «випадковий» викидень, але дитя померло через некроз мембран навколо, спричинений цією інфекцією.

До мене звернулася жінка, яка не народила жодного малюка – мала три викидні. Коли обстежилася, виявили інфекцію хламідії. Лікувалася і вона, і її чоловік.

Потім завагітніла і четверта вагітність минула без проблем – дитина народилася. Відчуваєте, у чім річ? Через розпусні стосунки, у яких він чи вона інфікувалися, загинуло троє дітей! Проти цієї хвороби є антибіотик, однак багато хто  не лікується, бо не проходить обстеження і не знає про хворобу.

Через презерватив передаються також сифіліс, геніальний герпес, гонорея та інші хвороби.

Відомо, що через поцілунок можна інфікуватися багатьма хворобами, навіть смертельними.

У деяких регіонах колишнього Радянського Союзу гепатитами В і С заражено вже 40% населення! Якщо їх не лікувати, може виникнути рак і цироз печінки. Це не звичайні гепатити чи жовтуха А.

Не всі люди заразилися на прийомі в стоматолога чи іншого лікаря через недбалість. Не всі вони наркомани. Мені здається, що більшість із них заразилися через дошлюбні чи позашлюбні стосунки чи навіть поцілунки.

По простому спробую пояснити, як через поцілунок можна інфікуватися СНІДом. Не рідко стоматолог – перший лікар, який рекомендує людині пройти обстеження: як тільки розкрив рот, він помічає стоматити, гнійники, гінгівіти, лейкоплакію тощо. Хто може гарантувати, що така людина через поцілунок не заразить СНІДом? І не тільки в подібному випадку. Навіть близько 30% людей помічають кровотечу, коли чистять зуби.

Понад 30% людей хворіють пародонтозом із відкритими кровоносними судинами і наривами навколо зубів. Практично в кожної людини постійно є мікрорани. А через ранку чи відкриті кровоносні судини в організм може потрапити вірус.

Людина може 10–15 років жити, не знаючи, що вражена СНІДом. У всіх виділеннях організму, зокрема й у слині, є білі кров’яні тільця –лімфоцити. Якщо особа хвора, у лімфоцитах багато вірусів СНІДу. Не можливо визначити та експериментально довести, яка мінімальна кількість вірусів необхідна, щоб людина захворіла. Тому варто уникати навіть мінімальних доз.

Мінімальна інфікуюча доза відома при деяких інфекційних захворюваннях, наприклад в разі тифу. Коли добровольцям ввели в шлунок тільки одну бактерію сальмонелу тифу - людина захворіла. Ніхто не помер, бо їм дали антибіотик.

Схожий експеримент, звичайно, неможливо зробити зі СНІД-ом. Це було б вбивство.

Погодьтеся, ніхто не хотів би пити з брудної склянки чи використовувати повторно чиюсь зубочистку. А через деякі поцілунки передається більше бактерій і вірусів, ніж через брудну склянку чи зубочистку.

Статистика свідчить, що з-поміж 100 подружжів, які використовували грішний засіб презерватив, усе ж завагітніло 12–17% жінок. Завагітніти можна тільки кілька днів у місяць, а інфікуватися СНІДом – щоденно. У світі немає жодної країни, де завдяки презервативам зменшився відсоток заражених ВІЛ/СНІДом. Але навіть реклама цих засобів – це підтримка аморального способу життя, через який і поширюються ці інфекції. Через це зникають цілі народи!

Але ще не все втрачено! Ще є надія! Це – Ісус Христос, який не хоче знищити, а хоче врятувати людство.

Чудом у Кані Галилейській допомігши молодятам, Ісус демонструє значення святого Таїнства Шлюбу і що Він зацікавлений зберегти лад у шлюбі.

Без шанування Божих Заповідей, відмовляючись від Божого плану творення й дітонародження, людина не може досягти щастя, тільки пропадає.

Тих, хто це розуміє, багато й щодень більшає. Питання до кожного з нас: а де ж ти?

Бажаю всім, щоб ви прийняли й свідчили про Божу любов до людини й реалізували все, що Господь очікує від кожного з нас.

 

Зі всесвітньої перспективи

Господь, який створив величезний Всесвіт – макрокосмос, а також мікрокосмос, дужчий за Свої творіння. Якщо розглянути Всесвіт у телескоп, продивитися світлини зірок і галактик, помітно, що там – неосяжний простір і величезна сила, високі й низькі температури. Людина не могла б з’явитися у Всесвіті без Автора й Творця. Це Всемогутній і Благий Бог, який витворив всесвіт і Землю, створив і людину. Бог не тільки десь там, далеко. Він тут, поруч. Він навіть дав Свого Сина, щоб урятувати людей, які чинять по-своєму, тому через гріхи пропадають.

Так уже складається, що рано чи пізно в людини з’являються питання про сенс і мету життя, що буде з нею після смерті, як варто жити, що добре, а що погано, що можна робити, а чого не варт. Для людського життя величезне значення має не тільки те, що видно неозброєним оком, а особливо те, як ми ставимося до Бога, до інших та себе, що відбувається на рівні духа й душі. Існують моральні межі, у яких ми повинні жити, і Господь окреслив їх Десятьма Заповідями не тільки для Мойсея, а й для всього людства.

Крім тіла людина, навіть крихітна, щойно зачата, має душу. Ще під час зачаття це вже хлопчик чи дівчинка. Потрібно шанувати гідність людини та її право на життя, не обумовлюючи ніяких винятків!

Самостійно Бог сотворив тільки перших людей – Адама та Єву. Пізніше Він продовжив творити людей у співпраці з їхніми батьками, так надаючи їм велику честь.

Диявол ненавидить Бога, але не може Йому ніяк зашкодити. Тому він прагне знищити те найцінніше, що сотворив Бог – людину, хоче, щоб люди втратили небо, опинилися в пеклі й прийшли в пекло на вічні муки.

Диявол хоче, щоб людство зникло. Всі ми повинні відцуратися від сатани, любити Бога, жити з Господом у душі, тоді будемо захищеними. Наше головне завдання – урятувати душу для вічного життя на небі!

 

 

Полюби дитину й дозволь їй жити!

Що може бути важливим та вартісним для людини, яка не цінує свого та чужого життя? Кому була б потрібна краса Землі й усесвіту, якби не було людей? А в наших країнах населення дедалі меншає через гріхи, учинені людьми про Божого замислу Творіння.

Як би ви назвали людину, яка каже, що її нервує пісня солов’я, тому вона знищує усіх солов’їв, навіть пташенят і яєчка в гніздечках? Ніхто не може нас переконати, що солов’ятко в яйці цінніше зачатої, але ще не народженої дитини.

Одного разу я повертався з десятиденного відрядження за кілька днів до першого дня народження однієї з моїх доньок і міркував, чи пізнає мене дитина, адже вона ще дуже мала. Звичайно, донечка мене впізнала й дуже зраділа, коли я взяв її на руки. Тоді вона мовила: «Ісус! Ісус!». Я зрозумів, що від великої радості вона захотіла поцілувати Христа! У нас так прийнято – щоденно я підношу її на руки й ми цілуємо Розп’яття.

Учора повернувся з іншої країни. Уранці, прокинувшись, почув, як три мої донечки гукають з іншої кімнати: «Тату, ми тебе чекаємо!». Коли я вийшов до дітей, вони почали співати мені нову пісеньку про тата, нагадуючи, що сьогодні День батьків.

Діти – наша справдешня радість і наша надія, для них ми жертвуємо собою. Вони роблять цей світ, сім’ю і наше власне життя красивішим, багатшим, радіснішим. Особливо потребують діти нашої любові та захисту, поки вони дуже маленькі та вразливі – до свого народження.

Через свою любов до дітей ми формуємо власну ніжність, благородність і чесність. Діти допомагають створювати мир у наших серцях, сім’ях, світі. У Євангелії від Матвія читаємо слова Ісуса Христа: Ніхто двом панам служити не може, бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або буде триматись одного, а другого знехтує. Не можете Богові служити й мамоні. Через те вам кажу: Не журіться про життя своє що будете їсти та що будете пити, ні про тіло своє, у що зодягнетеся. Чи ж не більше від їжі життя, а від одягу тіло? Погляньте на птахів небесних, що не сіють, не жнуть, не збирають у клуні, та проте ваш Небесний Отець їх годує. Чи ж ви не багато вартніші за них? Хто ж із вас, коли журиться, зможе додати до зросту свого бодай ліктя одного? І про одяг чого ви клопочетесь? Погляньте на польові лілеї, як зростають вони, не працюють, ані не прядуть. А Я вам кажу, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них. І коли польову ту траву, що сьогодні ось є, а взавтра до печі вкидається, Бог отак зодягає, скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні! Отож, не журіться, кажучи: Що ми будемо їсти, чи: Що будемо пити, або: У що ми зодягнемось? Бож усього того погани шукають; але знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно. Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, а все це вам додасться. Отож, не журіться про завтрашній день, бо завтра за себе само поклопочеться. Кожний день має досить своєї турботи! (Мтв 6:24–34).

Про дитину до народження. Аргументи проти вбивства

Ми, дорослі, ще не всі забули час свого дитинства, зокрема час до народження. Фізичний стан дорослого під час сну частково нагадує стан маляти в материнській утробі. Ще до народження ми чули биття маминого серця й звуки навколишнього середовища, спали та прокидалися, рухалися, усміхалися, ссали палець... До того ж пригадаємо дещо інше, дуже важливе, – щастя чистої совісті.

Кожна не тільки народжена, а й щойно зачата, дитина ще не вчинила жодного гріха. У неї чиста совість. А хрещена дитина немає навіть первородного гріха. Її душа чиста, свята. Ми, дорослі, не дуже часто затримуємося біля немовлят навіть під час сну, не милуємося їхнім личком... Прекрасно дружити зі святими, а такі діти – святі. І цю святість, зв’язок з усіма святими на небі та землі, єднання з Господом, людина пам’ятає впродовж усього життя.

Життя людини починається від миті зачаття. Те, що дитя відтоді живе з того моменту, підтверджує метаболізм, ріст, розвиток тощо. Уже з миті зачаття визначено, чи дівчинка це чи хлопчик, яким буде колір очей і волосся, риси характеру, темперамент, фінкціювання органів і т. п. Щойно зачата дитина – найцінніше творіння всесвіту в найменшій кількості матерії.

Якщо все гаразд, зачаття відбувається приблизно за два тижні до появи затримки менструації в матері, найчастіше в маточній трубі. Звідти дитина переміщається в матку, де закріплюється приблизно через сім днів. Поза маткою дитина закріплюється рідко (позаматкова вагітність).

Серце дитини починає битися вже на 17 день після зачаття, а це приблизно на третій-четвертий день після затримки місячних у матері, яка навіть не підозрює про вагітність. Через декілька днів дитяче серце вже розносить кров судинами.

Наприкінці третього тижня вагітності у головному мозку дитини стає помітною поява кори.

Перші рухи дитини є, звичайно, ще в початковій клітині, а після п’яти з половиною тижнів малюк рухає голівкою, а в шеститижневому віці – усім тілом, як немовля. Щоправда, жінка відчуває внутрішньоутробні рухи дитини значно пізніше – на 16–20 тижні.

Рефлекси в дитини помічені на 6 тижні; у цей час уже записали електричну діяльність мозку у вигляді електроенцефалограми. Та, як відомо, електрична діяльність притаманна кожній живій клітині, зокрема й зиготі. Електрокардіографію дитячого серця записали на 45 день вагітності, хоч, як мовилося, серце починає битися набагато раніше.

Восьмитижневий малюк в утробі стискає кулачки, гикає, має фази активності та сну. На десятому тижні в нього є відбитки пальців, які не змінюються впродовж усього життя. Одинадцятого тижня дитина вже ссе палець, чує та реагує на звуки, тобто зовнішній шум може її розбудити. Ненароджене маля має найліпшу «квартиру» – під маминим серцем. Йому потрібна незначна кількість поживи, яку він отримує через кров матері.

З кожними пологами жінка гарнішає та молодшає. А новонароджений тішить батьків, братів і сестер.

Якщо хтось уважає, що в своєму серці немає любові до нової дитини, він може здобути це почуття, адже любов – це рішення. Якщо ми зараз вирішимо, що любимо нову дитину, то любов миттєво з’явиться.

Різниця між немовлям і ненародженою дитиною тільки в місті знаходження. А людина є людиною через факт свого існування, а не залежно від місця проживання. Те, чого не можна чинити з народженими дітьми, є забороненим щодо ненароджених! Не можна проводити також такі процедури, як ранній амніоцентез і подібні тести й аналізи, які допомагають у пошуках і вбивстві ще не народжених хворих дітей!

Ще ніхто не став щасливим, убивши людину. Але можна стати щасливим, дбаючи про благополучне життя хворого.

Важко хворі помирають самі до народження чи відразу після появи на світ, не зважаючи на максимальні старання врятувати їхнє життя. Це зовсім інша річ. Ми не можемо вбивати хворих! Ми не розпорядники людського життя, тому повинні максимально старатися, урятувати їх.

Якщо не знаємо, чи жива дитина, чи ні, потрібно ставитися до неї, як до живої і не чинити нічого, що може зашкодити маляті. Чинити гріх не можна ні за яких обставин! Гріх ніколи не є вирішенням проблем!

Якби через бідність чи побутові негаразди дозволяли вбивати людей, тоді чи не розумнішим було б убивати народжених 15-річних підлітків, адже вони з’їдають більше. Вибачте, за таке жахливе формулювання! Такого, звичайно, теж не можна робити. Повторюю: те, чого не можна чинити з народженими дітьми, є забороненим щодо ненароджених.

Не зважаючи на те, як відбулося зачаття, який стан здоров’я, де дитина розташована, який матеріальний стан та інші умови, бажали ви дитину чи ні, та в інших ситуаціях, полюби її та дозволь жити!

Для часу, в якому нам випало жити, характерне те, що більшість людей помирають не природно від хвороб чи старості, а через убивства. Раніше масові вбивства траплялися під час війн чи в таборах. Зараз же в деяких країнах чинять масові вбивства старих і тяжкохворих людей шляхом активної і пасивної евтаназії. Не завжди правильно встановлюють факт смерті, щоб від ще живих людей узяти органи для трансплантації, тим самим убиваючи їх.

Руйнування здоров’я, прирівнюване до вбивства, це, зокрема, куріння, алкоголізм, наркоманія, психологічний травматизм, неправильне харчування тощо. Більшість убивст відбувається ще до народження. У деяких країнах це убивство людей до імплантування в матку.

Овуляція і зачаття буває в жінок, котрі вживають усі види так званих «протизаплідних» таблеток, а тоді ці гормони, найчастіше, убивають дитину, не дозволяючи імплантуватися в матку. Дитина помирає від голоду, оскільки ці таблетки сушать залози й зменшують кількість поживи (глікогену) у слизовій матки.

Так діють і гормональні пластирі, посткоїтальні гормони й антигормони, депо-уколи й імплантати, котрі промисловість смерті створила проти життя дітей.

Жінка, у якої стоїть спіраль і яка має сексуальні стосунки, в середньому вагітніє декілька разів упродовж року. І тоді, найчастіше, спіраль автоматично вбиває дитину, не даючи їй імплантуватися в матку.

Якщо ж є затримка, це означає, що дитині вдалося вижити. Завжди потрібно зберігати йому життя.

Деякі діти не можуть імплантуватися через хворобу жінки, зокрема ендометрит – інфекцію слизистої оболонки матки. Затримка менструації в такому разі не з’являється тому, що малюк гине невдовзі після зачаття. Часто інфекції в матці пов’язані з інфекціями в трубах (ендосальпингіт), які передаються через грішний засіб презерватив. Однак буває і так, що дитина імплантується, не зважаючи на інфекцію, а помирає згодом, після затримки. Жінка часто навіть не підозрює про причину викидня. Варто пам’ятати, що хвороби, навіть ті, через які гинуть діти, і в чоловіків, і в жінок, не завжди мають явні симптоми. Багато інфікованих не помічають ознак хвороби, або вони дуже незначні.

Ті, хто бере участь у заплідненні в пробірці, у своїх статтях пишуть, що народжується менше 5% таких дітей. А де ж інші?

Чуємо що їх змивають у каналізацію, використовують для експериментів, залишають у холодильниках, продають на міжнародних ринках; навіть із-поміж тих, кого намагаються помістити в матку, більшість гине через неприродні умови.

Наводжу фотографії дітей, знайдені на різних ресурсах, ще до того, як вони імплантувалися в матку. Під час зачаття тіло дитини від 0,1 до 0,15 міліметра, а вага – приблизно 0,004 міліграма.

 

 

 

 

 

І таких дітей, звичайно ж, убивати не можна!

Хорватський фізик, доктор, професор Давор Павуна написав мені, що тіло щойно зачатого маляти містить приблизно 10¹⁴ атомів (десять у чотирнадцятому степені). У тілі дорослого, зростом 175 сантиметрів, містить приблизно 10²⁸ атомів (десять у двадцять восьмому степені).

Виникає питання, що ж стається з тілом дитини, яка гине, бо не може імплантуватися, якщо в матці спіраль, якщо мама вживає таблетки, гормони чи антигормони проти дітей, якщо помирає до імплантування через інфекцію чи інші причини?

Мені здається, що тіло жінки в межах матки ресорбує тіло мертвого малюка, яке складається зі 100 чи трохи більше клітин, а розмір, мабуть більше міліметра. Сто клітин містить 10¹⁶ атомів (десять у шістнадцятому степені). Це десять мільйонів мільярдів атомів!

Ресорбція дитини матір’ю – це щось схоже на людоїдство.

Коли ж така кількість поглинутих атомів поглинута організмом матері, можна припустити, що деякі з них назавжди залишаться в організмі жінки.

Усі абортивні, контрацептивні, стерилізаційні засоби та дії, а також учинки, пов’язані зі штучним заплідненням, знищують здоров’я душі й тіла. Через такі дії багато жінок помирають від різних хвороб чи патологій. Помічено також інші серйозні наслідки.

Жінки, які використовують таблетки й подібні засоби проти дітей, частіше за інших, хворіють раком грудей, шкіри й матки, схильні до інсультів та інфарктів, запалень вен із тромбозами, котрий може викликати емболію, виникає пошкодження печінки й зорового нерва, слабне імунітет і т. п.

Таблетки також не є рішенням проблеми з нерегулярним менструальним циклом.

А спіраль перетворює здорову жінку у хвору (запалення й нагноєння в матці, яєчниках, черевній порожнині, кровотечі, болі, малокрів’я і т. п.).

Наслідки переривання життя ненародженої дитини:

1. Утрата дитини.
2. Численні фізичні та психічні хвороби.
3. Духовні та психологічні наслідки (гріх, депресія, почуття провини, розкаяння, порушення сну (безсоння та жахіття), напади надмірного збудження, дратівливість, відчуття втрати власної гідності, психічне самознищення, емоційне вигорання, песимізм).

З’являються також порушення у спілкуванні з іншими, зокрема й з чоловіком і власними дітьми. Трапляються гострі психопатичні й навіть шизофренічні реакції, афективний психоз (депресія), втрата пам’яті, утруднення концентрації, відсутність інтересу до попередньої діяльності, різка зміна особистості, схильність до плаксивості тощо. Такі наслідки бувають не тільки в матері ненародженої дитини, а й в інших учасників убивства (батька, родичів, «друзів», сусідів, лікарів, медсестер, фармацевтів, журналістів, політпрацівників).

За таких людей потрібно наполегливо молитися, допомагаючи їм повернутися до Бога, Який їх чекає. Тільки Господь спокутою Христа може повернути їм спокій і здоров’я.

Вони повинні підготуватися до святого Таїнства Хрещення, а ті, хто вже охрещений, до святого Таїнства Сповіді. Православні та католики розуміють, про що я говорю.

1. Наслідки, що відображаються на сім’ї.

Через численні фізичні й психічні наслідки в батька та матері (емоційний холод, пригніченість та інші невротичні чи психічні стани), котрі вбили ненароджене маля, починають псуватися стосунки між усіма членами сім’ї.

1. Наслідки в суспільстві.

Суспільство було б більш щасливим, якби деякі його члени не були травмованими участю в убивстві ненароджених дітей. Кожен психічний чи фізичний біль однієї людини відображається на стані всього суспільства. Крім того, знищення ненароджених дітей призвело до низького рівня народжуваності. У деяких регіонах закривається багато шкіл і дитсадків, на вулицях сіл і містечок все менше дітей, рідше звучить їхній сміх.

1. Убивство порушує етичні норми, адже в совісті кожної людини Бог викарбував «Не убий!».

 

Проти гріхів контрацепції, стерилізації та штучного запліднення

Боротися потрібно проти всіх гріхів. Постійна християнська позиція, котру неможливо змінити, що контрацепція й стерилізація, у яких немає абортивної дії, – теж смертні гріхи.

Штучне запліднення (інсемінація, клонування, запліднення «у пробірці») – це також смертні гріхи.

Способи лікування безпліддя постійно вдосконалюються, тому у багатьох випадках є можливість завагітніти природнім шляхом, за допомогою специфічного подружнього акту, а також так, щоб дитина могла вижити, не зважаючи на загрозу. Безплідні пари, медпрацівники, фармацевти чи політики не мають права брати участь у штучному заплідненні.

Потрібно зберігати зв’язок, який установив Бог між сексуальним життям, шлюбом і зачаттям дітей. Його порушення – гріх, участь у якому брати не можна. Цей зв’язок порушують ті, хто має дошлюбне чи позашлюбне сексуальне життя, потім ті, хто через гріх контрацепції і стерилізації хочуть мати подружній зв’язок без зачаття, і ті, хто через гріх штучного запліднення хочуть зачати без подружнього акту.

Унаслідок порушення Божого замислу щодо життя, шлюбу й зачаття виникають не тільки гріхи в душі, хвороби, але й смерть і багато соціальних, економічних, демографічних та інших проблем.

Якщо Господь Бог благословив шлюб і дозволяє специфічний образ шлюбної любові, то це значить, що не можна в шлюбних відносинах забороняти зачаття. Це означає, що якщо хочуть застосувати контрацепцію або стерилізацію, їм не дозволяється таке ставлення.

Якщо вони все-таки використовують контрацепцію або стерилізацію, вони в певному сенсі звертаються до Господа Бога так, якби казали: "Господи, можливо Ти хотів через ці шлюбні відносини створити нову людину. Але, Господи, Ти помиляєшся. Ми математику краще Тебе, Господи, знаємо. Ти думаєш, що тепер нам потрібна дитина. Ні! Нам тепер не потрібна дитина, а нам треба: це, це і це. Іди від нас Господи! Ми не хочемо з Тобою співпрацювати! Ми не хочемо виконувати Твій план! "

Так до Бога не можна ставитися! Господь вище нас. Ми повинні підкоряться волі Господа Бога і поважати зв'язок шлюбного відносини з зачаттям, в згоді з Божим задумом.

Через гріх контрацепції, стерилізації та вбивства змінюється майбутнє людства. Якщо зачата дитина народиться, через неї, можливо, будуть з’являтися нові й нові діти, що сформують прийдешні покоління до кінця світу. Якщо людина, яку Бог мав на увазі, не зачата чи зачата, але не народжена тому, що її вбили, не буду її нащадків й майбутнє людства буде інакшим.

У разі існування об’єктивних причин уникнення вагітності, для цього існують екологічні безгрішні способи. Це не контрацепція чи стерилізація а своєрідний піст – утримання в плідні (фертильні) дні, які сьогодні можна точно визначити навіть у неправильних чи нерегулярних циклах за допомого природних методів Біллінгсу чи симптотермічного.

Будемо щасливими, поки ще маємо на землі можливість співтворити разом із Богом.

Божий творчий план – це не тільки зачаття дітей. Господь нам дав і багато інших талантів, які ми повинні помічати, зберігати й розвивати на славу Божу, шануючи Його заповіді, для спасіння душ і блага інших.

В Євангелії від Матвія читаємо: Він же промовив йому: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою. Це найбільша й найперша заповідь. А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе. На двох оцих заповідях увесь Закон і Пророки стоять (Мт 22:37–40).

Живімо так, як учив Христос, тоді й особисто нам, і нашим сім’ям, і країнам жити стане ліпше та прекрасніше!