Головна

Ще в древньому Римі дбали про бідних

img0Відомо, що в Древньому Римі імператори тодішньої найбільшої держави у світі роздавали найзлиденнішій частині мешканців столиці хліб та сестерції, цебто тодішні гроші. Багато віків у Давньому Римі існувало багатобожжя, що відбилося у безсмертній поемі Вергілія «Енеїда». Своєрідний переклад цієї поеми зробив наприкінці 18-го століття українець Іван Петрович Котляревський, з чого й почалась новітня українська література. Отак перейняв на український лад героїв Вергілієвої «Енеїди» знаменитий і безсмертний полтавчанин.

У 4-му столітті нашої ери римський імператор Костянтин християнську релігію зробив державною. Неабияку роль у цьому зіграло людинолюбство до простих людей, безсрібників, що складали абсолютну більшість суспільства. У християнській релігії, у Святому Письмі, сказано: «Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом, і свого ближнього, як самого себе» (Єв. від св. Луки 10:27). І далі у цьому ж місці Святого Писання Ісус Христос розповідає одному законнику (представнику верхівки юдейського суспільства) притчу про милосердного самарянина (Єв. від св. Луки 10:29-37) як відповідь на питання, хто ж є ближнім людині. Цією алегоричною історією, в якій розповідається, як лише один чоловік (інші проходили повз) -- самарянин -- допоміг іншому чоловіку, побитому і обкраденому розбійниками, Господь стверджує, що ближнім нам є той, хто проявляє до нас милість та милосердя. І ми повинні чинити ці справи милосердя відносно одне одного -- особливо тим, хто потребує нашої підтримки та допомоги. Бо так ми стаємо подібними до нашого безмірно люблячого та безкінечно милосердного Отця Небесного: «Тож любіть своїх ворогів, робіть добро, позичайте, не ждучи нічого назад, -- і ваша за це нагорода великою буде, -- і синами Всевишнього станете ви, - добрий бо Він до невдячних і злих! Будьте ж милосердні, як і Отець ваш милосердний!» (Єв. від св. Луки 6:35-36).

Пам'ятаємо із Нагорної проповіді Ісуса Христа: «Блаженні милостиві, бо помилувані вони будуть» (Єв. від св. Матвія 5:7). А ось із послання св. апостола Павла до галатів: «А плід духа: любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра, лагідність, здержливість» (Гал. 5:22-23). Саме ці прекрасні чесноти є ознакою справжнього християнина, істинної духовності людини. Є глибинною сутністю християнської любові: «Любов довготерпить, любов милосердствує...» (1 Кор. 13:4). А любов та милосердя - це те, що в першу чергу вирізняє християн -- Божих дітей -- поміж темряви та зла цього земного світу: «Отож, зодягніться як Божі вибранці, святі та улюблені, у щире милосердя, добротливість, покору, лагідність, довготерпіння» (Кол. 3:12). І тоді ми успадкуємо Боже Царство нашого Отця Небесного, адже Господь дарує спасіння душі та вічне життя тим, хто вірує в Нього, саме через свою безмежну любов та милосердя до нас, грішних, та безцінну жертву Свого Сина Ісуса Христа: «Бог же, багатий на милосердя, через Свою превелику любов, що нею Він нас полюбив, і нас, що мертві були через прогріхи, оживив разом із Христом, -- спасені ви благодаттю» (Еф. 2:4-5); « ...щоб народу його дати пізнати спасіння у відпущенні їхніх гріхів, через велике милосердя нашого Бога» (Єв. від св. Луки 1:77-78).

Український народ, відомий ще з часів трипільської культури, завжди був милосердним і дбав про бідних та знедолених. В українського народу була така давня традиція, як толока, коли мешканці села допомагали гуртом біднякам будувати хату та господарські будівлі. На селі був так званий гамазей, цебто суспільна будівля, де зберігали велику частину зерна на випадок якоїсь біди у когось із зубожілих односельців. Про те, як жили давні українці, які в них були звичаї, їхній родовід, військові справи у Київській Русі ми дізнаємося із «Повісті минулих літ» Нестора-літописця; а також -- у давньоукраїнській поемі «Слово о полку Ігоревім», у «Повчанні» Володимира Мономаха, у Литовському статуті. Князі Острозькі заснували у середні віки Острозьку академію, де могли навчатися і бідні студенти. А в 1615 році благодійниця Гальшка Гулевичівна надала власні кошти на земельну ділянку під будівництво Київської братської школи, з якої постала згодом Києво-Могилянська академія. Відомо, які незліченні кошти виділяв для українського народу у будівництво шедеврів сакральної архітектури гетьман Іван Мазепа.

У 19-му столітті український меценат Григорій Галаган збудував за власні кошти для талановитих бідних українських юнаків у Києві Колегію Галагана на честь свого рано померлого сина Павла. Цей навчальний заклад свого часу закінчили такі видатні українці, як академік Агатангел Кримський, академік В. Липський, поети Михайло Драй-Хмара та Павло Филипович (неокласики).

Меценати-цукрозаводчики Терещенки 80 відсотків своїх прибутків віддавали для бідного народу. Завдяки такій неймовірно щедрій благочинності цієї славетної родини постала у 2-й половині 19-го століття Олександрівська лікарня, розбудувався як європейське місто наш рідний Київ, а в селі Червоному (нині це Андрушівський район Житомирської області) було збудовано Терещенками перший на початку 20-го століття український авіаційний завод, де й зробив свою знамениту петлю пілот Нестеров. Чому ж не беруть приклад із родини Терещенків (або з поміщика Євгена Чикаленка) нинішні українські (?) олігархи?

Михайло Якубівський, член Всеукраїнського товариства політичних в'язнів, журналіст, літератор 4-е червня 2020 р. для «Оранти»

катехизм

Молитва св. Папи Івана Павла ІІ за Україну в церкві св. Миколая на Аскольдовій Могилі

«О Всеблагая Діво Маріє, Зарваницька Богородице, дякую Тобі за ласку перебування на київській землі, з якої світло Євангелія поширилося по всій Україні. Тобі, Мати Божа і Мати Церкви, перед Твоєю чудотворною іконою віддаю у руки мою апостольську подорож в Україну.

Пресвята Мати Божа, покрий Твоїм Материнським Покровом усіх християн, чоловіків та жінок доброї волі, які живуть у цій великій країні. Провадь їх до Свого Сина Ісуса, Який для всіх є Дорогою, Правдою і Життям. Амінь».

редакційна колегія


  • ПОЖЕРТВА

реквізити парафії для пожертв:

РГ УГКЦ Парафії Св Миколая на Аскольдовій Могилі,

код: 20051904 Ощадбанк АТ,

iban:  UA543226690000026003300218570





http://askoldova-mohyla.org/uk/

 

Офіційний сайт жіночого вокального ансамблю "Аніма" УГКЦ св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі

 http://anima.askoldova-mohyla.org/