Понеділок, 02 листопада 2020, 22:08

На завершення другого осіннього місяця, з благословення настоятеля церкви св. Миколая Мирлікійського на Аскольдовій Могилі, катехити парафіяльної катехитичної школи ім. Блаженної пам’яті Любомира Гузара «Бути людиною» провели у центрі св. Мартина, м. Фастів, триденні реколекції віднови духа на тему: «Святе Письмо, як джерело любові у житті християнина».

Цьогоріч, реколекції провадила сестра Марта Воловець ССНДМ, директор нашої катехитичної школи. Усі дні катехити, під опікою настоятеля парафії, отця Ігоря Онишкевича та духовним проводом с. Марти, розважали над уривком Євангелія Г.Н.І. Христа від Луки, вірш 8, розділи 22-25: Одного дня Ісус увійшов до човна з учнями своїми і сказав їм: «Переплиньмо на той бік озера.» І відплили. Як же вони плили, він заснув. Тим часом буря з вітром накинулась на озеро, їх почало заливати, і вони були в небезпеці. І, приступивши, вони збудили його й кажуть: «Наставниче, наставниче, ми гинемо!» Він устав, погрозив вітрові й розбурханим хвилям, і вони ущухли, і настала тиша. Тоді сказав їм: «Де ваша віра?» Вони ж, налякані й здивовані, один до одного казали: «Хто це такий, що вітрам і воді повеліває, і вони слухають його?».

За час реколекцій цей коротенький уривок став для катехитів не лише предметом для розважань, а й потужним джерелом, з якого відтепер вони черпатимуть сили для відновлення духу, сили для впевненого викладу христового вчення, сили, щоб надалі долати власні страхи, з якими кожна людина зустрічається не один раз у своєму житті.

Доволі важко описувати ті внутрішні переживання, співставлення, порівняння, роздуми – де і коли у житті ми були учнями заскочені страхом, де і коли Христос втихомирював усі наші бурі і пристрасті, де і коли Ісус запитував: - «Де ваша віра?» А якою є відповідь кожного з нас на Його запрошення, запитання, ділю.

Разом з катехитами, через призму дозвіллєвих заходів свою катехизацію проходили і їхні діти. Куратором й провідником малят була наша вихованка, прекрасний салезіянський аніматор, Настуня Пантелей. Програма для дітей також була цікавою, насиченою, а, головно, веселою та цікавою не зважаючи на дощову погоду. Дитинство – прекрасний час сповнений щирістю, відкритістю та відвертістю:

ділення Соломійки: У Фастові мені сподобалося: зоопарк, ще собака Куба, в неї були лагідні очі. Ще мені сподобався майданчик, бо дуже великим був та веселим та дуже цікавим, ще милі та маленькі кошенята які постійно були мокрі, бо були бід дощем. Ще сподобалося кафе, нас так часто годували, що аж вечеряти не хотілося, так багато і так смачно я ще ніколи не їла. Ще цікаві заняття з Настею, вона надзвичайні завдання готувала, було дуже весело, цікаво, чудово. Сама кімната мені сподобалась більше, хоча я дуже мало там бувала, тільки вночі декілька годин, мені сподобалась нахилена стеля з похиленим вікном, а найкращим був клас, у якому ми працювали і навчалися;

ділення Софії: У Фастові було дуже весело і цікаво. Місто вразило своєю красою та спокоєм, все без метушні. Зранку у нас була повчальна та цікава літургія, яку правив отець Ігор, а після цього ми ішли на сніданок. Спускаючись в кав’ярню коло дверей на своєму звичному місті (декорація з сіна) поважно спав чорний кіт з білою плямкою на грудях, Сергій.  Ходили в зоопарк навідувати коней, гусей, баранчиків, кроликів, кошенят. Увечері ми дивилися фільми та їли піцу. Розмовляли разом з аніматором Настею та іншими дітьми на різні теми. А ще трохи «дуркували». Ось так ми провели ці чудові та чарівні реколекційні дні.

ділення Матвія: Мені дуже сподобався насамперед чудовий будинок св. Мартіна, схожий на казковий замок.  Нам пощастило поспілкуватися зі звірятами, які живуть на його території: кониками, овечками, качками і котиками. Нас частували улюбленими дитячими стравами - піца, гамбургер, картопля фрі, їх можна було їсти досхочу. Та найбільше мені сподобалися всі ігри і заняття, які організувала наша аніматор Настя Пантелей. З нею ми малювали карту вигаданої країни, де я був президентом, грали в ігри, здійснили квест-мандрівку Фастовом, влаштували вечірку в піжамах, під час якого переглядали цікавий фільм. Це були одні з найкращих днів мого життя.

Щоранку, під час реколекцій, усі спільно ставали учасниками Божественної Літургії де у містичний спосіб творилась Божественна спільна трапеза Слова та Тіла і Крові Христа.

«Оранта»