Головна

Духовна велич та військова звитяга у боротьбі за незалежну соборну Україну в 1917–1921 роках

f3f915aaa29f0cf0e2b5d0ef489b1328Частина  3

БІОГРАФІЧНІ ДАНІ НАЙВІДОМІШИХ ВІЙСЬКОВИХ СВЯЩЕНИКІВ АРМІЇ УНР

ВОЛКОВИЧ Анатолій Васильович

(2.07.1866–1922/1923), священик, протоієрей. Народився у с. Жукітки Чернігівської губернії. Закінчив Духовну семінарію, 9.08.1889 прийняв сан священика. З 3.02.1894 до 12.02.1918 був полковим священиком 13-го гусарського Нарвського полку російської армії, був нагороджений Золотим наперсним хрестом на Георгіївській стрічці та всіма орденами до ордена Святого Володимира 4-го ступеня з мечами та биндою. З 17.03.1918 – панотець Окремої Запорізької дивізії військ Центральної Ради, з 6.07.1918 – Кінно-гайдамацького полку ім. К. Гордієнка до часу його розформування 23.09.1918. З 30.09.1918 – панотець 1-го Запорізького полку ім. П. Дорошенка Армії Української Держави, з 12.01.1919 – 11-ї гарматної бригади ДАУНР, з 14.02.1919 – 1-ї пішої запасної бригади, з 22.03.1919 – 1-го пішого запасного полку до його розформування 5.05.1919. З травня 1919 р. – священик Запорізького кінно-козачого полку ім. К. Гордієнка, 17.12.1919 був інтернований поляками. З 6.06.1920 – панотець 4-ї Київської запасної бригади АУНР, згодом перейшов до 5-ї Херсонської дивізії. Був одрркений, мав 4 дітей (залишились у Полтаві). Помер і похований в одному з таборів інтернованих.

МАРИНИЧ Микола Агафонович

(25.09.1885 – листопад 1921?), священик. Народився у с. Бровки Сквирського повіту Київської губернії. Закінчив Київську духовну семінарію. 17.04.1917 добровольцем вступив до 1-го Українського козацького полку ім. Б. Хмельницького та став його полковим священиком. З 6.12.1917 був головним священиком військ Центральної Ради, з 13.03.1918 – панотець Інструкторської школи старшин, з 17.07.1918 – Окремої Запорізької дивізії Армії Української Держави, з 11.12.1918 – Чорноморського коша військ Директорії, з 1.02.1919 – Залізнично-технічного корпусу та 9-ї Залізничної дивізії ДАУНР, з 20.12.1919 – Збірної (згодом 4-ї) Київської дивізії АУНР. Учасник Першого Зимового походу. Був одружений, мав 3 дітей у с. Почучіки (?) Сквирського повіту Київської губернії. У листопаді 1921 р. взяв участь у Другому Зимовому поході. Потрапив у полон під час бою під с. Малі Міньки 17.11.1921. За неперевіреними даними, був замордований більшовиками. Встановити долю не вдалося.

МАТЕЮК Антоній Васильович

(? – 1919), протопресвітер Дієвої армії УНР. Народився у с. Угнин Володавського повіту на Холмщині, закінчив Холмську духовну семінарію. До 1914 р. був священиком у с. Хижовичі Томашівського повіту Холмської губернії. Під час Першої світової війни евакуювався до Києва та був призначений військовим священиком 248-ї ополченської дружини. Один із керівників українського руху серед мешканців Холмщини та Підляшшя, на Холмському з’їзді у Києві 25–27.08.1917 був обраний заступником голови Холмського губернського виконавчого комітету. У 1917 р. – член Центральної Ради. Наполягав на беззастережному включенні Холмщини до складу УНР. Наприкінці 1917 – на початку 1918 р. перебував на посаді священика 2-ї Сердюцької дивізії військ Центральної Ради. Навесні 1918 р. – у складі Окремої Запорізької дивізії Армії УНР. Після приходу до влади гетьмана П. П. Скоропадського мешкав у Києві. У листопаді 1918 р. приєднався до керівників Антигетьманського повстання та був призначений протопресвітером спочатку військ Директорії, а потім – Дієвої армії УНР. У листопаді 1919 р. захворів на тиф і був залишений у лікарні м. Жмеринки. Того ж місяця, по захопленні міста білогвардійськими військами, страчений.

ОБЕРТОВИЧ Михайло Тимофійович

(30.09.1888 – ?), священик. Народився у Житомирі, закінчив 1-у Житомирську чоловічу гімназію, висвячений у сан священика 2.02.1913. Під час Першої світової війни був полковим священиком 5-го запасного піхотного полку й ударного батальйону 71-ї піхотної дивізії, був нагороджений наперсним хрестом, орденами Святого Станіслава 3-го та 2-го ступенів. У 1919 р. був панотцем 1-го кінного полку ім. О. Осецького та 4-го пішого рекрутського Сірожупанного полку ДАУНР. З літа 1920 р. – панотець 21-го куреня 3-ї Залізної дивізії та пізніше всієї 3-ї Залізної дивізії, з 1921 р. – Окремої кінної дивізії. Був одружений, мав доньку (залишились у Житомирі). Подальша доля невідома.

ПАЩЕВСЬКИЙПавлоГригорович

(15.01.1874 – 26.01.1942 (1944?), протопресвітерАУНР. Народивсяус. ВеликіПрицькиКанівськогоповітуКиївськоїгубернії. НавчавсяуКиївськійдуховнійсемінарії, закінчив 2 курсиюридичного факультету Київського університету. Прийняв сан 22.11.1894. Був священиком у с. Жалоби Ямпільського повіту Подільської губернії. У 1917 р. зголосився на службу до військ Центральної Ради та 25.07.1917 був призначений полковим священиком 1-го Українського запасного полку (згодом полк ім. П. Дорошенка), з 6.08.1918 – панотець Чорноморського коша Армії Української Держави. 2.03.1919 протопресвітером Амвросієм Вінницьким висвячений у сан протоієрея. З 5.03.1919 – панотець і благочинний Запорізького корпусу Дієва Армія УНР, з 14.11.1919 в. о. головного священика ДАУНР, пізніше – протопресвітер АУНР. Учасник Першого Зимового походу. Був одружений, мав 7 дітей. Родину о. Пащевського у 1922 р. таємно переправлено з радянської території до Польщі. З 1924 р. – священик у с. Бабин Рівненського повіту, де була станиця колишніх вояків Армії УНР. У 1941 р. призначений настоятелем переданого УАПЦ собору Святої Марії-Магдалини у Варшаві. Помер у Варшаві, похований на цвинтарі «Воля». Більшість джерел повідомляють про те, що П. Пащевський помер 1944 р., але П. Білон у своїх спогадах називає іншу дату – 26.01.1942.

ПЯТАЧЕНКО Павло

(14.12.1875 – 9.06.1935), священик, потім протоієрей. Народився у с. Ковтунівка Пирятинського повіту на Полтавщині. Закінчив Полтавську духовну семінарію, до 1917 р. був наглядачем за церковними школами Пирятинського повіту Полтавської губернії. У 1919 р. евакуювався до Кам’янця-Подільського. Навесні 1920 р. вступив до 2-ї стрілецької (згодом – 3-ї Залізної) дивізії, був панотцем куреня та бригади. З 26.11.1920 – панотець 3-ї Залізної дивізії. У 1920–1930 роки був священиком на Волині. Загинув від руки вбивці у с. Піддубці Луцького повіту, де очолював місцеву парафію.

СУКАЧІВ Василь Миколайович

(1868 – ?), протоієрей. Походив з с. Лимани Ізюмського повіту Харківської губернії. Закінчив духовну семінарію, прийняв сан 17.01.1892, з 1903 р. – священик Кубанської пластунської бригади російської армії, під час Першої світової війни обіймав посаду полкового священика 123-го піхотного Козловського полку та благочинного 31-ї піхотної дивізії російської армії. Був нагороджений Золотим наперсним хрестом на Георгіївській стрічці, палицею та всіма орденами до ордена Святого Володимира 3-го ступеня з мечами. У 1918 р. – панотець 55-го (пізніше 42-го) пішого Валкського полку та благочинний 14-ї пішої дивізії Армії Української Держави, з травня 1919 р. – 3-го пішого Подільського полку Дієвої Армії УНР, з 21.07.1919 – Волинської групи Дієвої Армії УНР, з кінця 1919 р. – Збірної (згодом 2-ї) Волинської дивізії Дієвої АрміїУНР. Учасник Першого Зимового походу. Був одружений, мав 4 дітей. Подальша доля невідома.

ТЕОДОРОВИЧ (Феодорович) Іван (Іоанн)

(1887 – травень 1971), священик. У 1918 – навесні 1919 р. був панотцем 1-ї Козацько-стрілецької (Сірожупанної) дивізії Дієвої Армії УНР, згодом – штабів Правобережного та Холмського фронтів Дієвої Армії УНР, влітку 1919 р. – при штабі ДАУНР, із серпня 1919 р. – Київської групи Дієвої Армії УНР. Восени 1919 р. захворів на тиф та залишився у Вінниці в одній із лікарень. По одужанні виїхав на Волинь, де став священиком у с. Митиці. Залишився на території Радянської України. Один з ініціаторів відродження Української автокефальної православної церкви, керівник українських парафій на Волині та Поділлі. Навесні 1921 р. заарештований ЧК, невдовзі звільнений. У 1922 р. брав участь у Всеукраїнському соборі православної церкви у Києві, під час якого висвячений на єпископа УАПЦ. Був єпископом у Вінниці. У лютому 1924 р., на пропозицію митрополита УАПЦ Василя Липківського, виїхав до США, де став архієпископом, а згодом митрополитом УАПЦ. Мешкав у м. Філадельфія (США), похований на цвинтарі Баунд-Брук, США.

ІСТОРІЯ ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ЗА НЕЗАЛЕЖНУ СОБОРНУ УКРАЇНСЬКУ ДЕРЖАВУ В ПЕРІОД УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ 1917 – 1921 р.р.

1917, 23-27 лютого– Лютнева революція в Петрограді за активної участі тамтешніх українців.

1917, 1 березня– створення у Києві Ради об'єднаних громадських організацій.

1917, 2 березня– створення Тимчасового уряду у Петербурзі. Імператор Микола II зрікається влади. У Росії формується двовладдя між тимчасовим урядом і радами робітничих, солдатських депутатів.

1917, 2-16 березня– утворення рад робітничих депутатів у великих містах України.

1917, 3-4 березня– утворення в Києві Центральної ради; створено Київську раду робітничих депутатів.

1917, 5 березня– звернення Центральної Ради до Тимчасового уряду з надією на задоволення українських вимог.

1917, 5 березня– створення у Вінниці Союзу подільских українців.

1917, 9 березня– відозва Центральної Ради до українського народу з закликом «рішуче домагатися всіх прав» нації; відкриття в Києві української гімназії ім. Шевченка.

1917, 12 березня– 20-тисячна українська маніфестація у Петрограді.

1917, 13 березня– повернення М.Грушевського із заслання до Києва.

1917, 15 березня– Перший вільний кооперативний з’їзд Київщини.

1917, 17 березня– у Бахмуті відбулася конференція рад робітничих і солдатських депутатів Донбасу.

1917, 18 березня– «Українське свято свободи». Багатотисячна маніфестація у Києві пройшла з Софійського майдану на Хрещатик. Очолював ходу М.Садовський зі своїм театром, студенти під управлінням О.Кошиця співали «Ще не вмерла Україна» і «Заповіт».

1917, 20 березня– у Києві відбувся Перший Всеукраїнський з’їзд учителів, створено Головну шкільну управу.

1917, 20 березня– Кролевецька міська управа висловилася за автомію України та сприяння розвитку української школи.

1917, 21 березня– на віче українського трудового жіноцтва у Києві створено Український жіночий союз.

1917, 25-26 березня– з'їзд Товариства українських поступовців, на якому його реорганізовано у Союз автономістів-федералістів.

1917, 4-5 квітня– установчі збори Української партії соціалістів-революціонерів.

1917, 5-6 квітня– Український педагогічний з’їзд в Києві утворив Головну українську шкільну раду.

1917, 6 квітня– Український національний конгрес, 8 квітня на ньому затверджено новий склад Центральної Ради.

1917, 6-7 квітня– з'їзд Української Радикально-Демократичної партії.

1917, 16 квітня– український губернський з’їзд Харківщини підтримав курс Центральної Ради на автономію.

1917, 23 квітня– Херсонський селянський з'їзд висловився за повну автономію України і передачу землі селянам.

1917, 27 квітня - 6 травня– у Харкові відбувся Перший обласний з'їзд рад Донецько-Криворізького басейну.

1917, 5 - 8 травня– Перший Всеукраїнський військовий з’їзд.

1917, 16 травня– прибуття до Петрограда української делегації на чолі з В.Винниченком із наказом Центральної Ради з 13 пунктів.

1917, 27 травня– в Одесі створено Центрвиконком рад Румунського фронту, Чорноморського флоту і Одеського військового округу (Румчерод).

1917, 28 травня - 2 червня – з’їзд Української Селянської Спілки.

1917, 1 червня– відмова Тимчасового уряду щодо українських домагань.

1917, 3-24 червня– 1-й Всеросійський з'їзд рад робітничих і селянських депутатів у Петрограді.

1917, 5-10 червня– Другий всеукраїнський військовий з'їзд.

1917, 10 червня– 1-м Універсалом Центральної ради проголошено автономію України.

1917, 15 червня– створено Генеральний Секретаріат.

1917, 18 червня– австро-німецькі війська вибили росіян з Галичини.

1917, 3 липня– 2-й Універсал Центральної Ради. Тимчасовий Уряд у Петрограді визнавав УЦР і Генеральний Секретаріат як крайовий орган України і водночас Генеральний Секретаріат ставав органом центрального уряду. Зі свого боку, УЦР визнавала Всеросійські установчі збори, а до їх скликання зобов'язувалася не робити самовільних кроків щодо здійснення автономії України.

1917, 26 липня– в Києві донські козаки і кірасирський полк вчинили збройну провокацію проти полку ім. Богдана Хмельницького, у результаті якої було убито 16 і поранено 30 богданівців.

1917, 4 серпня– Центральна Рада отримала Тимчасову інструкцію Генеральному Секретаріату Тимчасового уряду.

1917, 10-12 серпня– Другий Всеукраїнський учительський з'їзд ухвалив план єдиної школи.

1917, 28 серпня– у Києві створено Особливий комітет охорони революції.

1917, 8-14 вересня– з’їзд народів Росії у Києві.

1917, 24-26 вересня– у Харкові Національний з'їзд Слобідської України ухвалив входження Слобожанщини до автономної України та обрав Раду Слобідської України.

1917, 3 жовтня– наказ О.Керенського про українізацію військових частин.

1917, 3-6 жовтня– у Чигирині Всеукраїнський з'їзд вільного козацтва обрав Генеральну Раду на чолі з П.Скоропадським.

1917, 21 жовтня– у Києві відкрився Всеросійський загальнокозацький з'їзд.

1917, 24-27 жовтня– перша сесія Ради народів.

1917, 25 жовтня– Є.Коновалець з Р.Дашкевичем та іншими членами Галицько-Буковинського Комітету сформував Галицько-Буковинський Курінь Січових Стрільців.

1917, 26 жовтня– встановлення радянської влади у Луганську, Краматорську і низці інших міст Донбасу.

1917, 29-31 жовтня– збройне більшовицьке повстання у Києві.

1917, 4 листопада– владу Центральної Ради визнала Київська рада робітничих і солдатських депутатів.

1917, 7 листопада– 3-м Універсалом Центральної Ради проголошено утворення Української Народної республіки (на території Волинської, Катеринославської, Київської, Подільської, Полтавської, Таврійської (без Криму), Харківської, Херсонської, Чернігівської губерній) у складі Росії і запровадження деяких важливих реформ.

1917, 3 листопада– встановлення радянської влади у Луцьку.

1917, 20 листопада– встановлення радянської влади у Проскурові.

1917, 23 листопада– український уряд об'єднав Південно-Західний і Румунський фронти в Український фронт.

1917, 3 грудня – ухвалення Раднаркомом ленінського «Маніфесту до українського народу» з ультимативними вимогами до Центральної Ради, яка ультиматум відкинула, що спровокувало початок більшовицько-української війни 1917-1921 рр.

1917, 4-6 грудня– Всеукраїнський з'їзд рад селянських, робітничих і солдатських депутатів, організований більшовиками. Повна підтримка діяльності Української Центральної Ради всупереч більшовицькій позиції, після чого більшовики провели 11-12 грудня ще один з'їзд у щойно захопленому Харкові, де проголосили створення «паралельної» Української Народної Республіки Рад.

1917, 6 грудня– у Києві створено тимчасову Всеукраїнську православну церковну раду.

1917, 9-10 грудня– встановлення Радянської влади у Харкові.

1917, 10-13 грудня– Курултай у Бахчисараї, 13 грудня він проголошує утворення Кримської Народної Республіки (першої у світі мусульманської республіки); 18 грудня утворено її уряд – Директорію, який було визнано Центральною Радою в Києві. КНР знищена більшовиками в січні 1918 р.

1917, 11-12 грудня– 1-й Всеукраїнський з'їзд Рад у Харкові. Проголошення України Республікою Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів.

1917, 15 грудня– Центральна Рада створила Особливий комітет оборони України.

1917, 17 грудня– створення Народного Секретаріату.

1917, 26 грудня– 30-тисячна російська більшовицька армія під проводом В.Антонова-Овсієнка чотирма групами з Гомеля і Брянська вторглася в Україну у напрямах Чернігів - Бахмач, Глухів - Конотоп, Харків - Полтава - Лозова.

1917, 15 грудня– встановлення силами колишньої 7-ї російської армії Радянської влади у Рівному.

1917, 16 грудня– встановлення Радянської влади у Севастополі, де більшовики захопили владу, розігнавши місцеву раду робітничих, селянських та солдатських депутатів і утворивши військово-революційний комітет.

1917, 17 грудня– утворення у Харкові Народного Секретаріату – першого радянського уряду України.

1917, 27-29 грудня– збройне повстання проти Центральної Ради і встановлення Радянської влади у Катеринославі за допомогою наступаючих більшовицьких загонів.

1917, 28 грудня– створення першого полку Червоного козацтва України.

1917, 30 грудня– постанова Генерального Секретаріату про вивезення хлібу до Росії, де почався голод.

1917, 30 грудня– встановлення радянської влади у Маріуполі.

1917, грудень– за рішенням Антанти румунські війська окупували Бессарабію.

1918, 2, 6, 9, 13 січня– встановлення радянської влади у Олександрівську, Полтаві, Житомирі, Сімферополі відповідно.

1918, 3 січня– Центральна Рада ухвалила «Закон про створення народного війська».

1918, 6 січня– закон УНР «Про випуск державних кредитних білетів УНР».

1918, 9 січня– Центральна рада проголосила 4-м Універсалом незалежність УНР (Української народної республіки) та низку реформ, зокрема закон «Про національно-персональну автономію».

1918, 11-13 січня– у Сімферополі, після боїв між червоногвардійцями і кримськими татарами, встановлено радянську владу.

1918, 14-17 січня– збройне повстання проти Центральної ради в Одесі, встановлення у місті Радянської влади.

1918, 15 січня– Декрет Раднаркому про створення Робітничо-селянської Червоної армії.

1918, 16 січня– Студентський Курінь розбито більшовицькими загонами у бою під Крутами, після чого більшовицькі війська вступили до Києва.

1918, 16 січня– встановлення радянської влади у Черкасах.

1918, 16 січня– загін вільних козаків на чолі з В.Ковенком арештував групу лівих есерів – членів Центральної Ради, звинувачену у таємних переговорах з Раднаркомом та спробі силового захоплення влади у Києві.

1918, 16-22 січня– збройне більшовицьке повстання у Києві проти Центральної Ради.

1918, 17 січня– встановлення радянської влади у Херсоні.

1918, 18 січня– Центральна Рада прийняла Тимчасовий земельний закон.

1918, 18 січня– утворення Одеської Радянської республіки в результаті повстання Румчерода (існувала до 13 березня).

1918, 19 січня– встановлення радянської влади у Чернігові.

1918, 20 січня– Декрет Народного Секретаріату про організацію в Україні Червоної армії.

1918, 23 січня– встановлення радянської влади у Миколаєві.

1918, 26 січня– органи Центральної Ради залишають столицю; тимчасове встановлення Радянської влади у Києві.

1918, 27 січня– представники Центральної Ради підписали з Німеччиною і Австро-Угорщиною Брест-Литовську угоду.

1918, 27 січня– з'єднання більшовицьких військ у Бахмачі і початок наступу на Київ М.Муравйова.

1918, 27 січня– Четвертий з'їзд рад Донкривбасу проголошує Донецько-Криворізьку республіку.

1918, 28 січня– ухвала про організацію Реєстрового вільного козацтва.

1918, 30 січня– переїзд Радянського уряду з Харкова до Києва.

1918, 11 лютого– на 4-му обласному з'їзді Рад робочих депутатів Донецького і Криворізького басейнів у Харкові проголошено утворення Донецько-Криворізької республіки (припинила існування у квітні у зв'язку з окупацією німецькими військами).

1918, 12 лютого– у Коростені Мала Рада ухвалила про впровадження в УНР григоріанського календаря і 16 лютого наказано «рахувати першим числом місяця березня (марта)»; крім того, 1 березня опівдні стрілки годинника переводилися на 1 годину і 8 хвилин назад; іншим рішенням затверджено як герб УНР – тризуб, «знак Київської держави часів Володимира Святого».

1918, 16 лютого– проголошення самостійної Кубанської народної республіки; 1918, 22 лютого – армія Кубанської республіки під тиском більшовицьких загонів залишає Катеринодар.

1918, 18 лютого– початок введення австрійських та німецьких військ (загалом 450 000 бійців) в Україну.

1918, 1 березня– до Києва вступають німецькі і українські частини. Радянські органи евакуюються до Таганрогу.

1918, 3 березня– радянський уряд під загрозою повного розгрому і в умовах німецької окупації західних губерній підписує Берестейський мир.

1918, 6 березня– Мала Рада ухвалила закон про адміністративно-територіальний устрій, яким замість губерній і повітів УНР розділялася на 32 землі.

1918, 7 березня– у Полтаві ЦВК рад України закликав Донську, Донецьку, Кримську, Одеську республіки до найтіснішого об'єднання, зокрема до підпорядкування їхніх збройних загонів В.Антонову-Овсієнку.

1918, 9 березня - перше засідання Центральної Ради після повернення до Києва.

1918, 11 березня - 7 травня– перехід Першої Окремої бригади російських добровольців (1-2 тис. бійців) з Румунського фронту (м. Ясси) на Дон через південь України.

1918, 12 березня– німецькі війська вступили до Чернігова.

1918, 13 березня– німецькі частини оволоділи Одесою. Ліквідація Одеської радянської республіки.

1918, 16 березня– декрет Раднаркому Донкривбасу про підпорядкування його збройних сил В.Антонову-Овсієнку.

1918, 17 березня– німецькі війська зайняли Миколаїв.

1918, 17-19 березня– відбувся 2-й всеукраїнський з'їзд рад (Катеринослав), проголошено незалежність радянської України.

1918, 18 березня– у Києві почалися заняття в Українському народному університеті.

1918, 19 березня– утворення у Криму Таврійської РСР (Радянської соціалістичної республіки Тавріда) на чолі з А.Слуцьким (ліквідована 30 квітня); входила до складу РРФСР.

1918, 20 березня - 3 квітня– антинімецьке повстання у Херсоні.

1918, 22-25 березня– антинімецьке повстання у Миколаєві.

1918, 23 березня– утворення Донської радянської республіки (припинила існування після оволодіння німецькими військами Ростовом 4 травня).

1918, 24 березня– у Києві опубліковано закон про державну українську мову.

1918, 25 березня– у Лубнах з’їзд хліборобів північних повітів Полтавської губернії (2000 делегатів) висловився проти аграрної політики Центральної Ради.

1918, 2-6 квітня– бій під Шосткою.

1918, 6 квітня– Запорозька дивізія УНР полковника П.Болбочана вступила у Харків.

1918, 7-8 квітня– німецькі війська зайняли Харків, у зв'язку з чим уряд Донецько-Криворізької республіки переїжджає до Луганська, а 28 квітня – за Дон.

1918, 13 квітня– початок походу Кримської групи Армії УНР на чолі з полковником П.Болбочаном з Харкова на Сімферополь.

1918, 13 квітня– Центральна Рада висловилася проти виконання наказу німецького фельдмаршала Г.Ейхорна від 6 квітня про засів земель, наголосивши, що «ніяке самовільне втручання в соціально-політичне і економічне життя неприпустиме».

1918, 18 квітня– німецькі війська урочисто увійшли до Шостки.

1918, 19 - 20 квітня– Таганрозька нарада більшовиків України.

1918, 22 квітня– німецькі війська увійшли до Мелітополя.

1918, 24 квітня– у Сімферополь і Бахчисарай вступають частини Армії УНР полковника П.Болбочана.

1918, 27 квітня– евакуація Запорізької дивізії П.Болбочана з Криму на ультимативну вимогу німецького командування.

1918, 28 квітня– німецькі війська зайняли Луганськ, у зв'язку з чим уряд Донецько-Криворізької республіки було евакуйовано до Царіцина.

1918, 29 квітня– за підтримки німецького уряду влада у Києві переходить від Центральної ради до гетьмана П.Скоропадського. Утворення «Української держави». Кораблі Чорноморського флоту, що знаходилися в Севастополі, з метою недопущення захоплення німцями, підняли українські національні прапори.

1918, 30 квітня– контр-адмірал М.Саблін вивів частину кораблів Чорноморського флоту з Севастополя у Новоросійськ. Німецькі війська ліквідують Таврійську РСР.

1918, 1 травня– німецькі війська оволоділи Таганрогом.

1918, 8 травня– німецькі війська зайняли Ростов-на- Дону. Створення «Всевеликого війська Донського» на чолі з отаманом Красновим. Відновлення роботи Курултаю у Сімферополі.

1918, 10 травня– нота П.Скоропадського до Німеччини з мотивуванням потреби прилучення Криму до України.

1918, 15-18 травня– у Києві відбувся з'їзд підприємців, створено Союз промисловості, торгівлі, фінансів, сільського господарства (Протофіс).

1918, 18 травня– циркуляр Міністерства внутрішніх справ про повернення поміщикам їхньої власності.

1918, 18 травня– Курултай проголошує незалежну державу у Криму.

1918, 20 травня - 3 червня– повстання селян Єлисаветградського повіту.

1918, 21 травня– створення Українського національно-державного союзу.

1918, 23 травня– у Києві почалися мирні переговори між Українською державою та РСФРР.

1918, 24 травня– правописна комісія при міністерстві освіти ухвалила «Найголовніші правила українського правопису» за редакцією І.Огієнка.

1918, 9 червня– у Києві відкрито Єврейський народний університет.

1918, 12 червня– прелімінарний договір між Україною і Росією.

1918, 17 червня– у Сімферополі сформовано уряд Криму на чолі з С.Сулькевичем.

1918, 18 червня– затоплення кораблів Чорноморського флоту у Новоросійську (частково з людьми, що перебували на борту) за наказом Радянського уряду з метою недопущення захоплення ворогом; частина кораблів встигла повернутися до Севастополя.

1918, 25 червня– утворення у Сімферополі пронімецького уряду М.А.Сулькевича

1918, літо– початок антигетьманського заколоту полковника Н.Григор'єва у Херсонській губернії.

1918, 1 липня– заснування у Кам'янці-Подільскому Державного Українського університету.

1918, 3 липня– початок Звенигородсько-Таращанського повстання.

1918, 5-12 липня– у Москві відбувся Перший з'їзд КП(б)У.

1918, 8 липня– створено Державний сенат, вищу судову інстанцію України.

1918, 14 липня – 20 серпня– загальний страйк залізничників України.

1918, 23 липня– у м.Гомстед (США) створена Американська Народна Рада Угро-Русинів; Рада доручила адвокату Григорію Жатковичу скласти меморандум і сформулювати основну мету організації.

1918, 24 липня– закон Української Держави про загальну військову повинність.

1918, 25 липня– німецький військово-польовий суд виніс вирок (2,5 роки ув'язнення) екс-міністрам УНР М.Ткаченку і О.Жуковському за викрадення ними у квітні 1918 р. банкіра А.Доброго, що був фінансовим посередником між урядом і німецькою адміністрацією.

1918, 1 серпня– закон Української Держави про українізацію освіти.

1918, серпень– блокада Україною Криму. Початок партизанських дій загонів Н.Махна.

1918, 14 серпня– гетьман затвердив Закон про обмеження ввезення на Україну російських грошових знаків, що знаменував вихід України з рубльової зони.

1918, 22  серпня– Центральний Військревком ЦК КП(б)У почав формувати у нейтральній смузі регулярні українські червоноармійські загони, із яких згодом було створено 1-й Таращанський (Боженко), Богунський (М.Щорс) і Пластунський полки, об’єднані у 1-у Українську радянську дивізію.

1918, 27 серпня– російсько-німецький договір, за одним з пунктів якого Донбас визнавався тимчасово окупованою німцями територією.

1918, 4 вересня– гетьман П.Скоропадський здійснив свій єдиний офіційний зарубіжний візит – до Берліна, де мав переговори з Кайзером. Той підтвердив свою підтримку самостійної України, пообіцяв допомогти у формуванні нової української армії. Гетьман зобов'язався здійснити повну українізацію уряду, провести демократичні вибори до сейму і скликати його наприкінці 1918 р.

1918, вересень– договір урядів П.Скоропадського і С.Сулькевича про попередні умови входження Криму у склад Української Держави на правах автономії.

1918, вересень– наказ Всеукраїнського Центрального військово-революційного комітету про формування у «нейтральній зоні» (Курська губернія) 1-ї та 2-ї Українських радянських дивізій.

1918, 22 вересня– маніфестаційне віче українців Львова.

1918, 22 жовтня– у Сімферополі відкрився Таврійський університет.

1918, 1 жовтня– урочисте відкриття Київського державного українського університету.

1918, 12 жовтня– німецький уряд створив Регентську раду для управління польськими землями. Основу збройних сил склав польський легіон на чолі з Ю.Пілсудським.

1918, 12-14 жовтня– гетьманська влада ліквідовує в Одесі більшовицькі організації і закриває консульство РСФРР.

1918, 13 жовтня– у Чернівцях відбулася спільна нарада 4 українських партій Буковини (700 учасників). На ній вирішено об'єднати Буковину разом з іншими українськими землями Австро-Угорщини в єдине державне ціле.

1918, 16 жовтня– гетьманський універсал про відродження козацтва.

1918, 18 жовтня– затвердження гетьманським урядом виборів керівництва та викладачів Катеринославського університету (заснування університету).

1918, 18 жовтня – Створення у Львові Української національної ради – політичного представницького органу українського народу в Австро-Угорщині.

1918, 19 жовтня– Уукраїнська Народна Рада проголосила Українську державу на всій українській етнічній території Галичини, Буковини і Закарпаття. Було вирішено виробити демократичну конституцію та обрано президента Української Національної Ради, яким став Євген Петрушевич.

1918, 21-22 жовтня– у Вашингтоні Президент США Вудро Вільсон прийняв делегацію Американської Народної Ради Угро-Русинів і провів переговори з адвокатом Г.Жатковичем.

1918, 25 жовтня– члени Української Народної Ради від Буковини створили у Чернівцях український Крайовий Комітет на чолі з О.Поповичем. Він розгорнув роботу по переобранню державної ради, у складі Комітету створено комісії – адміністративну, народної оборони, фінансову, міжнаціональних відносин, редакційну.

1918, 27 жовтня– румунське віче в Чернівцях ухвалило приєднати край до Румунії.

1918, 28 жовтня– у Ромнах відкрито перший в Україні пам'ятник Т.Шевченку.

1918, 31 жовтня– група молодих українських офіцерів на чолі з капітаном корпусу Українських січових стрільців Дмитром Вітовським увечері силами українських солдатів австрійських частин Львова взяли місто в свої руки.

1918, 1 листопада– між 2-ю і 4-ю годиною ранку січові стрільці під командуванням Д.Вітовського взяли під контроль Львів. Комендантом Львова призначено М.Мариновича; С.Паньківський підняв над ратушею синьо-жовтий прапор.

1918, 1 листопада– 9-й український полк під командою поручика М.Федюшки із 8-тисячним загоном селян взяв під контроль Перемишль.

1918, 1-9 листопада– Утворення у Східній Галичині Західноукраїнської народної республіки (ЗУНР); до кінця листопада більшість її території окуповано польськими військами.

1918, 3 листопада– Буковинське народне віче в Чернівцях. Його учасники прийняли рішення про входження Північної Буковини до складу Західноукраїнської народної республіки (ЗУНР) й заявили про своє прагнення об'єднатися з Великою Україною.

1918, 3 листопада– зустріч у с. Скороходові під Полтавою П.Скоропадського з отаманом Війська Донського П.Красновим.

1918, 5 листопада– румунський король Фердинанд віддав наказ командирові своєї 8-ї дивізії Я.Задіку зайняти Південну Буковину по Прут. В операції задіяли 3000 війська. 8 листопада ці частини вступили до с. Глибока, що було вже в українській частині Буковини. Українська Народна Рада відправила до румунського командування делегацію з нотою протесту і почала евакуацію. 10 листопада нечисленні українські військові частини полишили Чернівці і перейшли на лівий бік Пруту. 11 членів Української Народної Ради переїхали до м. Кіцмань.

1918, 6 листопада– Крайовий Комітет у порозумінні з демократичною частиною Румунської національної ради, очоленої А.Ончулом, перебрав владу у північній Буковині, а Румунська рада – у південній. У Чернівцях мали діяти і українська, і румунська адміністрації, а в змішаних громадах – за згодою останніх. Найвищу законодавчу владу в північній Буковині представляла буковинська Українська Народна Рада на чолі з Агенором Артимовичем, найвищу виконавчу – крайова адміністрація на чолі з Омеляном Поповичем.

1918, 6 листопада– у Львові започатковано корпус української жандармерії.

1918, 7 листопада– на Буковині службовці української адміністрації склали присягу на вірність українській владі в особі О.Поповича. Румунські службовці склали присягу А.Ончулу.

1918, 9 листопада– українські партії Галичини створили тимчасову раду міністрів – Генеральний секретаріат на чолі з Костем Левицьким.

1918, 11 листопада– Комп'єнське перемир'я країн Антанти з Німеччиною. Капітуляція німецьких військ – припинення військових дій, здача Німеччиною сухопутного і морського озброєння, вивід військ з окупованих територій.

1918, 12 листопада– у Києві німецькими військовими створено Велику солдатську раду, 13 листопада вона ухвалила рішення про невтручання у внутрішні справи українців.

1918, 12 листопада– в окупованих Чернівцях члени Румунської національної ради обрали президію крайового уряду з 14 секретарів на чолі з Я.Флондором й оголосили стан облоги в Північній Буковині. Тоді ж, 12 листопада, румунський король наказав своїм військам перейти Прут і зайняти всю Буковину. Вони наштовхнулися на збройний опір українських добровольчих частин. Найбільші бої відбулися біля Лужан, Кіцманя і Заставни. Сутички тривали два тижні і переважно завершувалися відступом українських вояків до ЗУНР. Румунські власті розгорнули арешти серед священиків, вчителів, селян.

1918, 13 листопада– Українська Народна Рада затвердила Конституційні основи новоствореної держави – «Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель колишньої Австро-Угорської монархії», нова держава отримала назву «Західноукраїнська Народна Республіка».

1918, 13 листопада– Радянський уряд анулює Берестейський мирний договір.

1918, 14 листопада– П.Скоропадський призначає новий уряд і проголошує акт федерації з майбутньою небільшовицькою Росією. Утворено Директорію під головуванням Винниченко. Головним отаманом України призначено Симона Петлюру. Початок антигетьманського повстання.

1918, 14 листопада– урочисте відкриття Таврійського університету у Сімферополі.

1918, 15 листопада– у Сімферополі пронімецький уряд М.Сулькевича передає владу земському уряду на чолі з Кримом.

1918, 17 листопада– створення у Радянській Росії групи військ Курського напряму.

1918, 18 листопада– Мотовилівський бій під Києвом. Січовики Директорії на чолі з Є.Коновальцем і А.Мельником розбили загони гетьмана і рушили на Київ.

1918, 20 листопада– у Москві створено Тимчасовий Робочо-селянський уряд України на чолі з П'ятаковим.

1918, 21 листопада– Польське повстання у Львові; польські війська оволоділи містом. Уряд ЗУНР переїхав до Тернополя, а наприкінці грудня – до Станіслава.

1918, 21 листопада– загони Директорії оточили Київ.

1918, 22 листопада– Маріуполь, який залишили німецькі війська, захопив білокозачий загін полковника Жирова.

1918, 23 листопада – невдала спроба петлюрівців оволодіти Катеринославом, який залишився в руках 8-го гетьманського корпусу.

1918, 24 листопада– заснування Української Академії наук.

1918, 25 листопада– вторгнення англо-французького військового флоту у Севастопольській порт. Початок інтервенції країн Антанти.

1918, 27 листопада– відкрито Українську Академію наук.

1918, 27 листопада– французькі війська висадились в Одесі.

1918, 27 листопада– початок Катеринославського походу 8-го гетьманського корпусу (близько 1 000 бійців) на чолі з І.М.Васильченком на Перекоп з метою з'єднання з частинами Добровольчої армії (27 листопада - 2 січня).

1918, 27 листопада– Н.Махно зайняв Гуляйполе й оголосив його столицею свого війська.

1918, 28 листопада– створення тимчасового Робочо-селянського уряду України;

1918, 28 листопада– 7-й Суджанський полк Червоної армії зайняв українське м. Рильск, фактичний початок другої війни Радянськаої Росії і УНР.

1918, 28 листопада– Генеральний конгрес Буковини прийняв акт злуки краю з Румунією.

1918, 29 листопада– Маніфест про відновлення радянської влади в Україні.

1918, 1 грудня– у Фастові підписано Передвступний договір про майбутню злуку УНР і ЗУНР.

1918, 3 грудня– утворення Всеукраїнської Надзвичайної комісії – ВУЧК.

1918, 6 грудня– десант англо-французьких військ у Маріуполі.

1918, 11 грудня– вступ військ Директорії до Одеси.

1918, 12 грудня– Угода між Директорією та командуванням німецьких військ в Україні.

1918, 14 грудня– Евакуація німецьких військ з Києва. Війська С.Петлюри (Осадний корпус Коновальця) вступили до столиці. Гетьман П.Скоропадський підписав акт про відмову від влади і втік до Німеччини разом із відступаючими німецькими загонами.

1918, грудень– загони Н.Григор'єва оволоділи Херсоном, Миколаєвом, Очаковим та Олешками.

1918, 15 грудня– вступ військ Антанти до Одеси.

1918, 17 грудня– висадка військ Директорії у Севастополі.

1918, 18 грудня– переїзд Директорії з Вінниці до Києва.

1918, 21 грудня– закон Угорщини № X «Про національну автономію русинів (рутенців), що проживають в Угорщині», який набув чинності 25 грудня; передбачалось створення автономної території під назвою «Руська Крайна»; перший параграф закону проголошував, що «русинам (рутенцям), які живуть в Угорщині, належить повне право самоврядування в питаннях внутрішньої адміністрації, правосуддя, публічного шкільництва й навчання, народної культури, релігії та вживання мови як у сфері законодавчої, так і виконавчої влади, для чого даним законом передбачені відповідні постанови»; згідно з дев’ятим параграфом, «в Руській Крайні нерусинське населення забезпечуватиметься місцевою адміністративною та культурною автономією».

1918, 24 грудня– Уряд Радянської Росії відмовився від визнання незалежності Української держави; наступ більшовицьких військ на Україну. Фактичний початок Другої війни УНР і Росії.

1918, 26 грудня – Декларація Директорії про відновлення УНР, що містила конституційні положення.

1918, 27-29 грудня– загони петлюрівців вибиті з Катеринослава махновцями.

1918, 31 грудня– Петлюрівці під командуванням Самокиша відбили Катеринослав, а Н.Махно повернувся до Гуляйполя.

1919, 1 січня– закон УНР про державність української мови.

1919, 3 січня– війська Директорії вибиті більшовиками з Харкова.

1919, 4 січня– Закон УНР про скасування Державної варти і формування народної міліції.

1919, 4 січня– утворення Українського фронту у Курській губернії.

1919, 6 січня– Декрет Тимчасового робітничо-селянського уряду України про нове найменування держави – Українська Соціалістична Радянська Республіка.

1919, 8 січня– злиття Добровольчої армії з Всевеликим Військом Донським, утворення Збройних сил Півдня Росії на чолі з генералом А.Денікіним, що розгортають наступ на Україну.

1919, 8 січня– Закон УНР про землю, в основу якого покладено принцип соціалізації землі.

1919, 12 січня– Директорія під натиском Червоної армії залишила Чернігів.

1919, 13 січня– постанова Українського Радянського уряду про організацію Комітетів незаможних селян.

1919, 14 січня– Декрети Тимчасового робітничо-селянського уряду про радянську форму влади, організацію влади на місцях, Військову раду Української радянської армії, Всеукраїнську Надзвичайну комісію.

1919, 15 січня– Декрет Тимчасового робітничо-селянського уряду України про порядок націоналізації підприємств.

1919, 15 січня– зайняття Ужгорода чехословацькими військами.

1919, 16 січня– Директорія оголосила війну Радянській Росії.

1919, 18 січня– відкриття Версальської мирної конференції, українська делегація не була офіційним учасником, тому брала участь в окремих засіданнях на запрошення офіційних учасників.

1919, 20 січня– Директорія оголосила військовий стан на всій території УНР, а у Чернігівській і Полтавській губерніях – стан облоги.

1919, 21 січня– на Народних Зборах у Хусті проголошено про злуку Угорської Русі з Соборною Україною.

1919, 22 січня– Акт злуки УНР та ЗУНР.

1919, 23-28 січня– у Києві працювала перша і єдина сесія Трудового Конгресу. Із 593 депутатів, передбачених виборчим законом, на неї прибуло близько 300 депутатів від УНР і 60 від ЗУНР. Головою конгресу обрали галичанина С.Вітика. Найбільше делегатів на конгресі мала партія українських есерів, яка на той час вже поділялась на три течії. Ліві («боротьбісти») виступали за радянський режим, праві обстоювали демократичний соціалізм, центристи намагалися примирити дві крайності. На останньому засіданні конгресу прийнято «Закон про форму влади на Україні», яким усю владу передано Директорії «до скликання наступної сесії Трудового конгресу».

1919, 23-31 січня– Хотинське антирумунське повстання. У ніч на 23 січня спалахнуло повстання на околицях Хотина. На ранок Хотин здобуто повстанцями. На 25 січня весь повіт (понад сто сіл) був у їхніх руках. Число повстанців сягнуло 30 тисяч. З них сформовано три полки, кавалерійський ескадрон, артдивізіон. У селах творилися загони самооборони. З УНР поступала зброя, населення прикордонного Поділля намагалося виступити на допомогу повсталим сусідам. Але УНР не наважилася відкрито виступити проти Румунії. Повсталі протрималися 12 днів. Під тиском більш озброєних регулярних сил противника 4000 повстанців відступили за Дністро, за ними пішло і 50 тисяч біженців. Карателі вбили на Хотинщині 11 тисяч осіб.

1919, 24-25 січня– переговори в Одесі дипломатів УНР з французьким полковником Фірайденбергом про порозуміння УНР з Антантою, французи зажадали зміни складу Директорії та переходу України під французький протекторат.

1919, 25 січня– Декрет Тимчасового робітничо-селянського уряду України про основні соціально-економічні і політичні завдання радянської влади в Україні.

1919, 26-27 січня– більшовицькі загони ліквідували владу Директорії в Катеринославі.

1919,  27 січня– вступ Червоної армії до Катеринослава.

1919, 28 січня - 2 лютого– відступ Харківсько-Полтавської групи Армії УНР (О.Волох) в район Кременчука.

1919, 29 січня– Тимчасовий робітничо-селянський уряд реорганізовано в Раднарком УСРР. Водночас створено Українську раду народного господарства (УРНГ), на яку покладалося здійснення націоналізації промисловості.

1919, 1 лютого– петлюрівський отаман Н.Григор’єв оголосив повстання поти Директорії, у порозумінні з більшовиками розгорнувши наступ на праве крило тилу Армії УНР, вирушив на Знамянку – Єлисаветрад; унаслідок цього Армія УНР відступила з Херсонщини і частини Катеринославщини.

1919, 1 лютого– закон ЗУНР про державну мову.

1919, 2 лютого– Директорія евакуювалася з Києва до Вінниці.

1919, 2 лютого– війська Антанти висадилися в Херсоні.

1919, 4 лютого– польські війська вступили до Ковеля.

1919, 5 лютого– Червона армія силами Богунського і Таращанського полків підійшла до Києва, радянський уряд прийняв декрет про вилучення так званих надлишків хліба і встановлення твердих цін на хліб.

1919, 5 лютого– декрет Раданркому УСРР про робітничо-селянську міліцію.

1919, 8 лютого– закон УНР про місцеві конгреси і ради трудового народу – на місцях органи державної влади.

1919, 8-16 лютого– спроба корпусу січових стрільців відбити Київ від більшовиків.

1919, 9 лютого– польські загони зайняли Берестя. Ліквідація поляками на Холмщині і Берестейщині адміністрації УНР.

1919, 11 лютого– С.Петлюра вийшов з УСДРП.

1919,12 лютого– перші спільні збори Української Академії Наук обрали її президентом В.Вернадського.

1919, 13 лютого– сформовано уряд УНР на чолі з С.Остапенком.

1919, 15 лютого– у Станіславі Українська Національна Рада ухвалила закон про вживання української мови у державних установах.

1919, 16 лютого– початок Вовчухівського наступу Української Галицької армії.

1919, 17 лютого– Рада Оборони РРФСР ухвалює постанову про ліквідацію Донецько-Криворізької республіки.

1919, 17 лютого– у Вінниці прийнято декларацію Директорії до урядів країн Антанти та США з проханням про допомогу у боротьбі з більшовиками.

1919, 18 лютого– петлюрівський отаман полковник М.Григор'єв перейшов на бік більшовиків і погодився зі своїм загоном увійти до складу Задніпровської української радянської дивізії як 1 -ша Задніпровська бригада (іншою дивізією командував Н.Махно).

1919, 19 лютого– більшовики запроваджують в Україні продрозкладку у розмірі 180 кг зерна з кожного гектара, а для куркульських господарств (понад 10 га) – по 200 кг.

1919, 24 лютого– у Вінниці спеціальною постановою Директорії запроваджено посаду наказного отамана (призначено О.Грекова) для безпосереднього керівництва діючими частинами армії УНР, за головним отаманом С.Петлюрою залишалося загальне керівництво всією армією.

1919, 25-28 лютого– мирні українсько-польскі переговори у Ходорові за посередництва місії Антанти на чолі з генералом М.Бартелемі.

1919, 5 березня– у Вінниці відбулась Державна нарада УНР за участю членів Директорії, Уряду, комісій Конгресу трудового народу, представників політичних партій і громадських організацій.

1919, 6 березня– переїзд Директорії та Уряду УНР з Вінниці до Жмеринки.

1919, 6-10 березня– 3-й Всеукраїнський з'їзд рад у Харкові. Ухвалення першої Конституції УСРР.

1919, 9 березня– Н.Григоріїв здобув Херсон.

1919, 10 березня– під тиском більшовиків війська Антанти залишили Херсон, 15 березня – Миколаїв, 6 квітня – Одесу.

1919, 11 березня– Наркомзем УСРР видав інструкцію «Про розподіл земель у тимчасове зрівняльне землекористування», за яким селяни отримували від 13 га на Лівобережжі до 32,4 га у Степу. Невдовзі норми було збільшено до 100 га. Для розподілу конфіскованої поміщицької землі створено земвідділи при сільських і волосних Радах. Та вони надавали землю перш за все комунам і радгоспам, котрих в Україні було створено 550 (приблизно по 75 га землі в кожному).

1919, 12 березня– переїзд Директорії та Уряду УНР з Жмеринки до Проскурова.

1919, 12 березня– Н.Григор’єв здобув Миколаїв.

1919, 13 березня– антипетлюрівське повстання (бунт) у гарнізоні Жмеринки.

1919, 18 березня– зайняття червоними Вінниці, переїзд членів Директорії до Рівного і Станіслава (Є.Петрушевич, О.Андрієвський), уряду – до Рівного і Кам’янця-Подільського.

1919, 19 березня– зайняття Жмеринки червоними, які відрізали Південну групу від решти Армії УНР.

1919, 19 березня– отаман Зелений (Д.І.Терпило) підняв у Трипіллі повстання проти більшовиків (загинув наприкінці року у бою з денікінцями під Києвом).

1919, 20-22 березня– повітовий конгрес трудового народу у Кам’янці-Подільському (сто делегатів) висловився за порозуміння з більшовиками, створив Комітет охорони республіки.

1919, 21-29 березня– у Вапнярці отаман О.Волох створив Ревком Південно-Західного фронту України і розгорнув агітацію проти Директорії, звернувся до радянського командування, проте не досяг порозуміння і відступив з Вапнярки.

1919, 22 березня– проголошення радянської влади на Закарпатті (проіснувала 40 днів).

1919, 23 березня-1 квітня– три штурми Бердичева січовими стрільцями, що завершилися їхнім відступом.

1919, 25-27 березня– Антната виводить свої війська з територій колишньої Російської імперії.

1919, 27 березня– рейд Н.Махна як червоного командира на Маріуполь і оволодіння містом.

1919, 27-28 березня– українсько-польські переговори у Хирові за участю французького спостерігача генерала Ф.Кернана.

1919, 27-29 березня– бої за Маріуполь між 3-ю Задніпровською дивізією Н.Махна і білогвардійцями, перемога перших.

1919, березень– утворення Холодноярської республіки (існувала до жовтня 1921 р.).

1919, 4 квітня- 5 травня– перебування Директорії у Рівному.

1919, 6 квітня– загони Н.Григор’єва з більшовиками захопили Одесу.

1919, 9 квітня– новий соціалістичний уряд УНР на чолі з Б.Мартосом.

1919, 9-10 квітня– Куренівське повстання в Києві, спроба захоплення міста селянськими повстанськими загонами на чолі з отаманом І.Струком (до 3 тисяч повстанців), придушене червоними.

1919, 10-13 квітня– встановлення радянської влади у Сімферополі, Бахчисараї, Ялті, білих відтіснено до Севастополя та на Керченський півострів.

1919, 10 квітня– початок селянського повстання на Чигиринщині під проводом отамана В.Чучупаки.

1919, 11 квітня– у Здолбунові відбулася державна нарада УНР про становище на фронтах, більшість учасників висловилися за мир з більшовиками і війну проти Польші, група отамана В.Оскілка зайняла протилежну позицію.

1919, 12 квітня– Декрет Раднаркому УСРР «Про розкладку надлишків урожаю 1918 р. і попередніх років».

1919, 12 квітня– вступ до Житомира 1-ї Української радянської дивізії.

1919, 14 квітня– закон ЗУНР про земельну реформу.

1919, 14-15 квітня– повстання у Дрогобичі.

1919, 16 квітня– крах південної групи Армії УНР місцевих комуністів і соціал-демократів проти політика Є.Петрушевича.

1919, 16 квітня– Запорозький корпус і частини Південно-Західної групи Армії УНР форсували Дністро з метою пробиватися до ЗУНР.

1919, 21 квітня-3 травня– оборона Луганська червоними від денікінців.

1919, 29 квітня– спроба перевороту в УНР, в Рівному отаман В.Оскілко арештував більшість міністрів, проте сам був арештований січовими стрільцями.

1919, 29 квітня– більшовики оволоділи Севастополем.

1919, 29 квітня– Закарпаття окуповано чехословацькими і румунським військами.

1919, 4 травня– А.Денікін почав наступ з Дону на Україну у двох напрямках – на Київ і Одесу.

1919, 5 травня– Директорія і уряд УНР переїхали з Рівного до Радивилова, де С.Петлюра спробував реорганізувати військо.

1919, 6 травня– проголошення Кримської Соціалістичної Радянської Республіки.

1919, 7 травня– наказ Н.Григор’єву від радянського командування виступати з Одеси на Румунію, невиконання цього наказу, спроба арешту Н.Григор’єва і початок його антибільшовицького заколоту. Єврейський погром у Єлизаветграді. Початок наступу Н.Григор’єва на Київ, Катеринослав і Полтаву. 15 травня О.Пархоменко і В.Примаков вибили загони Н.Григор’єва з Катеринослава. Між цим отаманом і Н.Махном почалися тертя на особистому грунті. Хоч їхні загони діяли на одній території, отамани не змогли домовитися про спільні дії. 27 липня, махновці, дізнавшись про таємні переговори Григор’єва з Денікиним, застрелили цього отамана.

1919, 8 травня– Ужгородська центральна рада прийняла рішення про приєднання Закарпаття до Чехословаччини.

1919, 11 травня– В.Антонова-Овсієнка призначено командувачем всіма збройними силами УСРР.

1919, 11-12 травня– форсування Червоною армією Дністра, наступ на Румунію з метою допомоги Угорській Радянській республіці.

1919, 13 травня– в армії УНР запроваджено інститут «державних інспекторів» (комісарів).

1919, 13 травня– українсько-польські мирні переговори за посередництва французького генерала Л.Боти.

1919, 15 травня– наказ С.Петлюри про переформування Армії УНР за регулярним принципом.

1919, 15 травня– декрет Раднаркому УСРР про випуск українських грошей, казначейських білетів номіналом 10 крб.

1919, 15 травня– на український фронт у Галичині та Волині кинуто сформована і озброєну у Франції 60 - 80-тисячну польську армію генерала Ю.Галлера.

1919, 16 травня– почався польський наступ проти петлюрівців, але з'ясувалося, що українське військо взагалі не хоче боротися. Луцьк було здано без бою. Всю Холмську групу ліквідовано без жодного пострілу. На бік поляків перейшла дивізія Стренгірова, загони отаманів Тимченка, Абази та інших. Полякам дісталися склади боєприпасів, зброї і продовольства. В результаті С.Петлюрі довелося відступати далі – на Красне і Тернопіль. Просуваючись уздовж старого російсько-австрійського кордону, петлюрівці на початку червня опинилися біля Волочиська, що був у руках більшовиків. Мобілізувавши усі сили, навіть поставивши під рушницю міністрів, С.Петлюра кинув військо на Волочиськ. Місто було взято, а також розчищено невеликий терен між старим австрійським кордоном і лінією Старокостянтинів - Проскурів - Кам'янець. Відтак уряд Б.Мартоса відновив переговори з представниками Радянської України, більш того їхні делегати Одрин і Черкаський були включені до складу уряду. У зв'язку з цим спалахнув бунт П.Болбочана, але його було придушено, а організаторів арештовано.

1919, середина травня– на Україну прибув Л.Троцький, ліквідував самостійність українських червоних полків, влив їх до російської Червоної армії, 1 -у Українську дивізію перейменовано у 44-у дивізію Червоної армії.

1919, 19 травня– початок наступу армій А.Денікіна на Донбаському напрямку, прорив фронту, який утримували махновці.

1919, 21 травня– загони отамана Н.Григор’єва розбиті на підступах до Києва.

1919, 23 травня– після відходу з Маріуполя загонів Н.Махна містом заволоділи денікінці.

1919,24 травня– взяття червоними Рівного і Здолбунова.

1919, 24 травня– перемир'я між Армією УНР і Польщею.

1919, 24-27 травня– румунські війська окупували Покуття.

1919, 25 травня– таємне рішення Ради робітничо-селянської оборони УСРР про ліквідацію махновських загонів.

1919, 1 червня– контрнаступ Армії УНР проти більшовиків на фронті 140 км, Проскурівська операція (тривала до середини липня 1919 р.), 2 червня здобуто Кам'янець-Подільский, 6 червня – Дунаївці.

1919, 2 червня– поляки захопили Тернопіль.

1919,4-6 червня– контрнаступ військ УНР проти більшовицьких частин.

1919, 6 червня– за непідпорядкування Л.Троцький оголосив Н Махна поза законом. Тимчасовий розрив Н.Махна з більшовиками і початок його відступу у Центральну Україну.

1919, 7-28 червня– Чортківський наступ УГА, тимчасове звільнення частини Галичини від поляків.

1919, 9 червня– очільник уряду ЗУНР Євген Петрушевич отримав диктаторські повноваження.

1919, 10 червня– в Чорному Острові відбувся суд над полковником П.Болбачаном, що завершився його стратою.

1919, 14 червня– Добровольча армія генерала Ц. Маєвського здобула Харків.

1919, 20 червня– столицею УНР став Кам'янець-Подільський.

1919, 21 червня– Декрет ВУЦВК про входження Червоної Армії України в єдину Червону Армію радянських республік.

1919, 25 червня– зайняття Харкова Добровольчою армією.

1919, 25 червня– Верховна рада Антанти не визнала УНР як окрему державу.

1919, 25 червня– Найвища Рада Антанти, побоюючись наступу більшовиків за р. Збруч, погодилась на тимчасову окупацію польськими військами Східної Галичини, тимчасово залишивши юридичні права над цією територією за союзними державами.

1919, 28 червня– 40-тисячна польська армія, прорвавши фронт УГА, перейшла у контрнаступ від Коломиї до Бродів.

1919, 29 червня– денікінці вибили червоних з Кримського півострова.

1919, 30 червня– денікінський корпус генерала Шкуро після дводенних боїв проти червоних оволодів Катеринославом.

1919, 30 червня– наступ Північної групи Армії УНР вздовж шосе Старокостянтинів - Проскурів, а Південної групи – на Базалію і Купіль.

1919, 1 липня– оборонний союз радянських республік Росії, України, Білорусії, Литви і Латвії.

1919, 5 липня– більшовики знов захопили Проскурів.

1919, 15 липня– у Кам'янці-Подільському створено Український національно-державний союз, навколо якого об'єдналися усі праві противники соціалістичного курсу уряду УНР.

1919, 16-17 липня– знекровлені загони УГА переходять з Галичини на східний берег Збруча, де об'єднуються із силами УНР.

1919, 20- 23 липня– січові стрільці Є.Коновальцяі розбили Богунську дивізію М.Щорса.

1919 22 липня– на мітингу у Кам'янці-Подільському С.Петлюра висунув гасло «Через Київ – на Львів!»

1919, 24 липня– приїзд до Києва Л.Троцького.

1919, 25-27 липня– офіційне і організаційне об'єнання Армії УНР і УГА.

1919, 27 липня– Н.Махно звинуватив свого спільника М.Григор'єва у зносинах з А.Денікіним і застрелив його.

1919, 5 серпня– оформлення махновської Революційно-повстанської армії України у складі чотирьох корпусів.

1919, 7 серпня– постанова Особливої наради при командувачі Збройними силами півдня Росії (А.Денікіні) про утворення областей Київської, Новоросійської, Харківської.

1919, 12 серпня– Декларація Ради міністрів УНР про нові принципи побудови влади, наказ С.Петлюри про наступ на Київ і Одесу, оволодіння Вінницею.

1919, 16 серпня– початок евакуації радянських установ з Києва.

1919, 17 серпня– закон УНР про трудову повинність.

1919, 18 серпня– денікінці здобули Миколаїв.

1919, 18 серпня– Третій галицький корпус зайняв Козятин.

1919,19-20 серпня– Перший галицький корпус зайняв Бердичів, здобувши великі трофеї.

1919, 22 серпня– Другий галицький корпус зайняв Житомир.

1919, 22 серпня– червоні сформували Раду оборони Києва (М.Лаціс, Я.Петерс, К.Ворошилов).

1919, 23 серпня– денікінські війська зайняли Одесу.

1919, 24 серпня– 6-а Запорозька дивізія Армії УНР зайняла Білу Церкву.

1919, 25 серпня– українське військо зайняло Фастів.

1919, 26 серпня– звернення С.Петлюри до вояків, спрямоване проти погромів.

1919, 27 серпня– новий уряд УНР на чолі з І.Мазепою.

1919, 27 серпня– відозва С.Петлюри «Проти погромів».

1919, 30 серпня –17 вересня– рейд 12-ї армії червоних (Й.Якір) з Одещини до Житомира по денікінських та українських тилах.

1919, 31 серпня– частини Армії УНР і УГА вступили до Києва, одночасно з військами Денікіна. З метою уникнення конфлікту з білогвардійцями Київ було залишено.

1919, початок вересня– у Кам'янці-Подільському за підтримки міністерсва внутрішніх справ створено Центральний український повстанський комітет для координації селянського повстанського руху.

1919, 1 вересня– Н.Махно проголошує створення Революційної повстанської армії України.

1919, 10 вересня– Сен-Жерменський мирний договір між Антантою і Австрією констатував розпад Австро-Угорщини. Австрія визнавала незалежність Чехословаччини і Югославії; Буковина увійшла до складу Румунії.

1919, 11 вересня– українське військо зайняло Умань і Христинівку.

1919, 12 вересня– початок контрнаступу махновської Революційної повстанської армії України проти денікінців, здобуття Умані (13 вересня).

1919, 15 вересня– махновці зайняли Катеринослав, денікінці вступили до Одеси.

1919, 16 вересня - 19 листопада– антиденікінське Баштанське повстання.

1919, 20 вересня– у Жмеринці підписано угоду між махновцями і Армією УНР про спільні дії проти денікінців.

1919, 22 вересня– в бою під Перегонівкою (Кіровоградщина) махновці розбили білогвардійські загони денікінців і рушили в тил Добровольчої армії.

1919, 22 вересня– наказ А.Денікіна про воєнні дії проти українських військ на Правобережжі.

1919, 23 вересня– спільне рішення Директорії та урядів УНР і ЗУНР про війну з Денікіним.

1919, 28 вересня-14 жовтня– рейд махновської армії  по денікінських тилах, в ході якого взято Єлисаветград (2 жовтня), Олександрівськ (5 жовтня), Гуляйполе (7 жовтня), Бердянськ (8 жовтня), Маріуполь (14 жовтня).

1919, 30 вересня– денікінська влада у Катеринославі здійснила масові арешти українських діячів і залізничників.

1919, 1 жовтня– за наказом Центрального українського повстанкому вибухло очолене отаманом Гулим повстання на Катеринославщині та Херсонщині.

1919, 2 жовтня - 21 листопада– Висунська селянська республіка під Миколаєвим.

1919, 10 жовтня– початок контрнаступу радянського фронту проти денікінців в районі Воронежа і Курська в напрямку на Харків - Донбас.

1919, 10 жовтня– прибуття до Одеси А.Денікіна, якому тамтешня буржуазія вручила 1 млн. рублів на воєнні потреби.

1919, 12-19 жовтня– тиждень українського козака у Кам'янці-Подільському (благодійна кампанія на підтримку українського війська).

1919, 20 жовтня– махновці знов зайняли Маріуполь.

1919, середина жовтня– об'єднане українське військо опинилося на Волині - Поділлі в «чотирикутнику смерті»: на півночі – червоні, зі сходу – деникінці, з заходу – поляки, з півдня – румуни, п'ятим ворогом була епідемія тифу.

1919, 25 жовтня– до Кам'янця-Подільського прибув з Москви комуніст Ф.Платтен з пропозицією союзу петлюрівців і червоних проти Денікіна, проте це виявилося лише більшовицькою спробою виграти час для подальшого розгрому Армії УНР.

1919, 1 листопада– відкриття навчання у Кам'янець-Подільському українському народному університеті.

1919, 5 листопада– 12-а червона армія Й.Якіра вибила білих з Чернігова.

1919, 6 листопада– сепаратна угода між УГА і денікінцями, перехід галичан під зверхність білогвардійців.

1919, 7 листопада– більшовики звільняють від денікінців Чернігів.

1919, 11 листопада– Є.Петрушевич арештував, генерала М.Тарнавського за сепаратний галицько-денікінський мир, новим командувачем УГА став генерал О.Микитка.

1919, 16 листопада– початок занять в Українській академії мистецтв.

1919, 17 листопада– в Одесі підписано сепаратний договір між УГА і Збройними силами Півдня Росії.

1919, 13-14 листопада– суд у Вінниці над генералом М.Тарнавським та співучасниками не виявив у їхніх діях складу злочину.

1919, 15 листопада– відступ основних сил Армії УНР до Любара (Листопадова катастрофа).

1919, 16 листопада– від'їзд Є.Петрушевича з Кам'янця- Подільського до Відня, а С.Петлюри – до Проскурова.

1919, 17 листопада– у Чернівцях повстання 113-го полку, чиї солдати були незадоволені умовами служби, харчуванням, лікуванням, постачанням. їх підбурили до виступу офіцери-українці, що починали службу ще в австрійській армії. Понад 2000 солдатів залишили казарми, обеззброїли пости, розібрали зброю. Повсталі поділилися на три загони. Один рушив до Дністра, другий – на Сучаву, третій лишився в Чернівцях підіймати інші частини. Для придушення повстання командування направило чотири полки. Повсталих розгромлено, багатьох арештовано. Вісьмох засудили до страти, інших – до каторги й ув'язнення. Але й після цього в краї, досить успішно, діяли окремі партизанські загони.

1919, 19 листопада– в Одесі підписано новий мирний договір між галичанами і денікінцями.

1919, ніч із 20 на 21 листопада– денікінці розстріляли у Києві групу боротьбістів, в тому числі письменників Г.Михайличенка і В.Чумака.

1919, 21 листопада– під тиском польської сторони було укладено «Договір між союзними державами і Польщею про Східну Галичину», за яким Галичина на 25 років входила до складу Польської держави, зберігаючи статус територіальної автономії. Після закінчення цього терміну статус цих земель мав визначатися шляхом самовизначення місцевого населення.

1919, 23 листопада– переїзд Директорії з Проскурова до Старокостянтинова.

1919, 1-3 грудня– отаман О.Волох підняв друге повстання проти С. Петлюри, захопивши державну скарбницю, після чого відійшов до червоних. Чортория була останньою в 1919 столицею УНР – з 3 по 6 грудня. Всі три дні тривала нарада, на 6 грудня С.Петлюра призначив час для прийняття «остаточного рішення». Але напередодні ввечері він таємно виїхав через Шепетівку до Польщі. Урядова нарада все-таки відбулася. Вона видала «Відозву до українського нарду», де вказувалося, що «імперіалістичні держави Європи ґрунтують свою політику на Сході на уярмленні України», що уряд «тимчасово переходить до інших способів боротьби за нашу державність».

1919, 2 грудня– Стрілецька рада ухвалила рішення про ліквідацію Кошу січових стрільців, бажаючі прождовжувати боротьбу переходили до інших частин.

1919, 4 грудня– Армія й уряд УНР, опинившись в кінці листопада в оточенні більшовиків, поляків і денікінців, вирішили на нараді в Чорториї припинити регулярну військову дію, натомість продовжувати боротьбу партизанським способом у запіллі більшовиків і денікінців.

1919, 4 грудня– уряд ЗУНР (в Екзилі) визнав угоду А.Лівицького з поляками «грубою національною зрадою» і односторонньо розірвав Акт злуки.

1919, 6 грудня– британський міністр закордонних справ Джордж Керзон оповістив план розмежування, згідно з яким кордон Польщі мав пройти по лінії приблизного етнічного розселення поляків – на заході; литовців, білорусів та українців – на сході («лінія Керзона»)

1919, 8 грудня– Верховна Рада Антанти визначила польсько-український кордон за етнографічним принципом («лінія Керзона»).

1919, 10 грудня– під тиском Червоної армії денікінці залишили Полтаву.

1919, 11 грудня– у Москві створено Всеукраїнський революційний комітет (діяв до 19 лютого 1920 р.), ухвалено Маніфест до робітників і селян України.

1919, 12 грудня– більшовики вибили денікінців з Харкова і Полтави.

1919, 16 грудня– денікінці під тиском більшовиків залишили Київ.

1919, 24 грудня– зайняття червоними Луганська.

1919, 24 грудня– петлюрівці зайняли Вінницю, де зустрілися з УГА, підписано договір про спільні дії проти денікінців і поляків, проте його так і не реалізовано.

1919, 25 - 31 грудня– Донбаська операція Південного фронту червоних проти денікінців.

1919, 29 грудня– парламент боярської Румунії урочисто проголосив приєднання до королівства Бессарабії, Буковини, Трансильванії. 1920 р. Верховна рада Ліги націй підтвердила права королівства на окуповані території.

1919, 30 грудня– денікінці під тиском Червоної армії залишили Катеринослав.

1919, 31 грудня– прибуття до Харкова Всеукревкому, місто стає столицею УСРР.

1920, 2 січня– вступ червоних до Вінниці.

1920, 4 січня– більшовики вибили денікінців з Маріуполя.

1920, 8 січня– зайняття Кам'янця-Подільського польськими військами.

1920, 11 січня– наказом Л.Троцького Н.Махна знов оголошено поза законом.

1920, 11 січня– вступ до Умані загону О.Волоха, роззброєння ним петлюрівського загону, що прибув туди в ході Зимового походу.

1920, 12 січня– загін О.Волоха влився до лав червоних.

1920, 20 січня– ум. Калуш відкрито першу українську приватну гімназію.

1920, 21 січня– створення Української трудової армії.

1920, 21 січня– з'їзд руських кооператорів в Ужгороді заснував банк Підкарпатської Русі.

1920, 22 - 25 січня– установчий з'їзд Української комуністичної партії.

1920, 27 січня– постанова Всеукрревкому «Про поширення на Україну декретів РСФРР».

1920, 28 січня– у Вінниці створено Новий український театр ім. І. Франка (нині Національний академічний театр ім. І.Франка у Києві), який працював на Вінниччині упродовж 1920 - 1923 рр.

1920, 30 січня– польські власті розпустили Галицький краєвий сейм і краєвий виділ, натомість створено тимчасові владні органи, сформовані Варшавою.

1920, 31 січня– Червона армія вибила денікінців з Миколаєва.

1920, 4 лютого– здобуття більшовиками Херсона.

1920, 5 лютого– ухвалення Всеукрревкомом закону про зрівняльний розподіл землі.

1920, 6 лютого– захоплення більшовиками Одеси.

1920, 7-14 лютого– «Селянський тиждень» на радянській Україні для популяризації та роз’яснення Закону про землю від 5 лютого.

1920, 13 лютого– капітуляція денікінських частин в районі Одеси.

1920, 19 лютого– відновлення роботи президії ВУЦВК та Раднаркому УСРР.

1920, 26 лютого– Закон УСРР про продрозкладку.

1920, 6 березня– поновлення наступу польських військ у Білорусі; здобуття Мозиря та Калинковичів.

1920, 20 березня– саморозпуск Української Комунстичної партії (боротьбістів).

1920, 21 - 23 березня– один з перших політичних судових процесів за радянської влади. Членів Київської меншовицької організації та діячів Центрального бюро профспілок міста засуджено до ув'язнення в концтаборі.

1920, 21 березня– на військовій раді у Севастополі головнокомандуючим обрано генерала П.Врангеля.

1920, 27 березня– Червоні частини захопили Новоросійськ, а залишки денікінців евакуювались до Криму.

1920, 4 квітня– П.Врангель очолив Збройні сили півдня Росії після відставки А.Денікіна.

1920, 13 квітня– невдала спроба прориву червоних у Крим.

1920, 21 квітня– підписання Варшавського договору між Директорією і Польщею, згідно з яким в обмін на військову допомогу Польща отримувала Галичину і Волинь, а від претензій на Наддніпрянську Україну відмовлялася на користь УНР.

1920, 25 квітня– вторгнення польських (20 000 бійців) і українських (15 000 бійців) військ у межі УРСР – початок польсько-радянської війни 1920 р.

1920, 28 квітня– польські війська вийшли на лінію Чорнобиль - Козятин - Вінниця.

1920, 5 травня– завершення Зимового походу Армії УНР, чиї учасники з’єдналися з наступаючою на Київ дивізією полковника О.Удовиченка.

1920, 6 травня– польські війська здобули Київ.

1920, 9 травня– спільний парад польсько-українських військ на Хрещатику.

1920, 9 травня– заснування «Просвіти» в Ужгороді (діяла до 1938 р., відновлена 1990 р.).

1920, 11 травня– командуючий польськими військами та комендант Києва Е.Риидз-Смігли запровадив воєнний стан у місті.

1920, 14 - 27 травня– невдалий наступ армій Тухачевського проти поляків у Білорусі.

1920, 15-20 травня– Четвертий Всеукраїнський з’їзд рад.

1920, 16 травня– у Вінниці відбулась зустріч голови Польської держави Ю.Пілсудського з головою Директорії С.Петлюрою та членами уряду УНР.

1920, 16-17 травня– в Ужгороді відбувся Перший з’їзд вчителів народних і середніх шкіл Підкарпатської Русі.

1920, 18 травня– на нараді ЦК УСДРП у Вінниці обговорено політичну ситуацію в Україні та ухвалено рішення про відставку уряду, що складався переважно із соціал-демократів.

1920, 21 травня– у Вінниці Директорія як колективний орган завершила свою дію, пішов у відставку уряд І. Мазепи. Розпочинається наступ радянських військ.

1920, 26 травня– 1-ша Кінна армія С.Будьонного атакувала Козятин.

1920, 29 травня - 11 червня– перший рейд махновців по тилах червоних, в ході якого пройдено з 20 боями 560 верст територією Донеччини, Харківщини, Дніпропетровщини і Запоріжжя. Махновська армія різко зросла чисельно за рахунок селян, незадоволених більшовицькою політикою.

1920, кінець травня– реорганізація Армії УНР у складі 6 дивізій і 6 запасних бригад.

1920, 5 червня– кіннота С.Будьонного прорвала польський фронт і розпочала наступ на Бердичів і Житомир.

1920, 6 червня– наступ врангелівських військ з Криму.

1920, 7 червня– уряд УНР переїздить з Вінниці до Жмеринки.

1920, 9 червня– наркомат освіти УСРР реорганізував університети в інститути народної освіти.

1920, 10 червня– через загрозу оточення 3-тя польська армія Ридз-Смігли залишила Київ і почала відступати на захід.

1920, 10 червня– на мирній конференції у Севрі узгоджено спеціальний державно-правовий статус Галичини.

1920, 12 червня– 1-а кінна армія С.Будьоного вступила до Києва.

1920, 15 червня– створення Всеукраїнської спілки споживчої кооперації.

1920, 29 червня - 9 липня– рейд махновців по Донбасу і Подніпров'ю, протягом якого їх число зросло до 10 тисяч.

1920, 30 червня– у Харкові створено Галицький ревком на чолі з В.Затонським.

1920, 1 липня– невдалий контрнаступ поляків під Рівним.

1920, 4 липня– вступ до Рівного червоних.

1920, 6-7 липня– початок наступу військ Врангеля і зайняття Північної Таврії.

1920, 8 липня– створення у Києві Галицького ревкому на чолі з В.Затонським як уряду Галицької Соціалістичної Радянської Республіки.

1920, 9 липня– 14-а червона армія здобула Проскурів.

1920, 10 липня– на конференції у Спа (Бельгія) польський прем'єр С.Грабський підписав договір, за яким Польща погодилася на етнографічний кордон з Україною і Білорусією («лінію Керзона»).

1920, 10 липня - 1 серпня– рейд махновців по Лівобережжю.

1920, 11 липня– нота Дж. Керзона до радянського уряду з вимогою зупинки червоних військ перед лінією Керзона.

1920, 11 липня - 9 серпня– другий махновський рейд по тилах червоних. Усього пройдено 750 верст по Донеччині, Харківщині, Дніпропетровщині, Полтавщині. Наближення махновців до Харкова викликало там велику паніку. За рейд знищено 2 тис. бійців противника, полонено 10 тис., взято великі трофеї.

1920, 12 липня– штурм і здобуття більшовиками Кам'янця-Подільського.

1920, 15 липня– Галревком проголосив Галицьку Соціалістичну Радянську Республіку.

1920, 15 липня– польський уряд започатковує «осадництво» на українських землях.

1920, 19 липня– у Харкові Четвертий з’їзд партії боротьбістів ухвалив рішення про об'єднання з більшовиками.

1920, 19 липня– Червона армія вийшла на лінію р. Збруч по всій її течії.

1920, 24 липня - 20 серпня– успішно проведено Львівську операцію Південно-Західного фронту РСЧА.

1920, 27 липня– вступ червоних до Тернополя.

1920, 30 липня– у Празі проголошення офіцерами Українських січових стрільців створення Української військової організації (УВО).

1920, 1серпня– переїзд Галицького ревкому з Києва до Тернополя.

1920, 2 серпня– радянське командування розгорнуло Південний фронт проти П.Врангеля.

1920, 3 серпня– нова нота Дж. Керзона до радянського керівництва з погрозою вступу Великобританії у війну, якщо червоні війська продовжуватимуть наступ на етнічних польських землях.

1920, 4 серпня– червоні вибили врангелівців з Олександрівська.

1920, 12 серпня– початок наступу армій М.Тухачевського на Варшаву.

1920, 13-16 серпня– початок контрнаступу Ю.Пілсудського під Варшавою і розгрому армій М.Тухачевського.

1920, 15 серпня - 27 вересня– третій рейд махновців тилами червоних; із Полтавщини через Донеччину махновці досягли Ростовської області, а відтак повернулися в Україну.

1920, 21 - 25 серпня– збройне повстання селян на Прикарпатті під керівництвом Ф.Бекеша.

1920, 28 серпня– союзна угода між червоними і махновцями проти П.Врангеля (ратифкована 15 жовтня).

1920, 29-31 серпня– оборона Замостя, переломний бій радянсько-польської війни, де шоста стрілецька дивізія армії УНР і три польські бронепотяги під командуванням Марка Безручка розбили Першу кінну армію Будьонного.

1920, 12 вересня– загальний наступ польско-українських військ на схід, розгром ними 12-ї і південного крила 14-ї армій червоних.

1920, 14 вересня– розгром польсько-українськими силами 14-ї армії червоних.

1920, 15 вересня– петлюрівські загони перейшли Збруч.

1920, 21 вересня– розпуск Галревкому і повітових ревкомів у Галичині.

1920, 21 вересня– створено Південний фронт Червоної армії проти Врангеля.

1920, 22 вересня– врангелівці зайняли Синельникове.

1920, 28 вересня– врангелівці зайняли Маріуполь.

1920, 2 жовтня– у Старобільску підписано угоду між Червоною армією та махновцями.

1920, 8 жовтня– врангелівці почали наступ на Правобережжя для з'єднання з поляками.

1920, 12 жовтня– перемир'я Польщі з РРФСР і УСРР, домовленість про припинення боїв з 18 жовтня.

1920, 14 жовтня– відступ врангелівців з Правобережжя.

1920, 18 - 22 жовтня– Перший Всеукраїнський з'їзд комнезамів.

1920, 22 жовтня– початок рейду махновських загонів тилами Врангеля.

1920, 25 жовтня– польське командування надало С.Петлюрі, його уряду й війську можливість відновити бойові дії проти радянської України та РСФРР. Армія УНР взяла під свій контроль всю західну частину Подільської губернії.

1920, 28 жовтня– початок наступу Червоної Армії на позиції Врангеля у Таврії.

1920, 2 листопада– Н.Махно підписує з більшовиками нову (Старобільську) угоду і його загони спрямовуються на штурм Криму.

1920, 7-17 листопада– Перекопсько-Чонгарська операція РСЧА, захоплення махновцями і більшовиками під командуванням М.В.Фрунзе Криму. Рештки білих під коман-дуванням П.Врангеля морем евакуюються до Константинополя, згодом до Бізерти у Тунісі. Початок каральних операцій червоних проти махновців.

1920, 8 листопада– в Ялтушкові (нині Барський р-н) відбулась Державна нарада С.Петлюри з представниками уряду та вищого командування Армії УНР. Ухвалено відозву до українського народу із закликом «до останнього бою».

1920, 10 листопада– радянські війська перейшли в наступ одночасно на багатьох ділянках фронту проти армії УНР.

1920, 13 листопада– вступ махновців і червоних до Сімферополя.

1920, 15 листопада– більшовики вступають до Севастополя, з якого перед цим до Константинополя евакуювались білогвардійці П.Врангеля. Махновці зайняли Євпаторію.

1920, 16 листопада– вступ червоних до Керчі, ліквідація Південного фронту, створення Кримревкому на чолі з Б.Куном.

1920, 16 - 21 листопада– на Поділлі частини Армії УНР і врангелівців зазнали поразки.

1920, 17 листопада– М.Фрунзе наказав розмістити на Перекопі загороджувальні загони, аби не випустити з Криму махновців.

1920, 21 листопада– відступ Армії УНР з України.

1921, 21 листопада – ІІ Зимовий похід вояків УНР, котрий, нажаль, закінчився невдало.

1921, 22 листопада – розстріл під селещем Базар 359 полонених учасників Другого Зимового походу Армії УНР.

катехизм

Молитва св. Папи Івана Павла ІІ за Україну в церкві св. Миколая на Аскольдовій Могилі

«О Всеблагая Діво Маріє, Зарваницька Богородице, дякую Тобі за ласку перебування на київській землі, з якої світло Євангелія поширилося по всій Україні. Тобі, Мати Божа і Мати Церкви, перед Твоєю чудотворною іконою віддаю у руки мою апостольську подорож в Україну.

Пресвята Мати Божа, покрий Твоїм Материнським Покровом усіх християн, чоловіків та жінок доброї волі, які живуть у цій великій країні. Провадь їх до Свого Сина Ісуса, Який для всіх є Дорогою, Правдою і Життям. Амінь».

редакційна колегія


  • ПОЖЕРТВА

реквізити парафії для пожертв:

РГ УГКЦ Парафії Св Миколая на Аскольдовій Могилі,

код: 20051904 Ощадбанк АТ,

iban:  UA543226690000026003300218570





http://askoldova-mohyla.org/uk/

 

Офіційний сайт жіночого вокального ансамблю "Аніма" УГКЦ св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі

 http://anima.askoldova-mohyla.org/