Головна

Caritas in Veritate - про розвиток людини та суспільних взаємин

Розглядаючи у шостому розділі своєї соціальної енцикліки «Любов у істині», який називається «Розвиток народів та техніка» взаємозв’язок між розвитком та технологічним прогресом, Папа Венедикт XVI вказує на дедалі зростаючу всюдиприсутність засобів суспільної комунікації. Святіший Отець зазначає, що зважаючи на фундаментальну важливість ЗМІ у зміні способу сприймання та пізнання дійсності та самої ж людини, стає необхідним уважна призадума над їхнім впливом, докладаючи зусилля для того, щоб вони ставали нагодою для гуманізації.

Папа пояснює, що це повинно відбуватися не лише тоді, коли завдяки технологічному розвиткові засоби комунікації надають більші можливості для спілкування та інформування, але, передовсім, через відповідну організацію і спрямування цих засобів у світлі істини про людську особу та спільного добра, яке є відображенням її загальних цінностей. Те, що засоби суспільної комунікації збільшують можливості взаємозв’язків та поширення ідей, ще не означає, що цим вони автоматично сприяють свободі чи поширенню розвитку та демократії. «Щоб осягнути такі цілі, – пише Венедикт XVI, – необхідно, щоб вони були зосереджені на підтримці гідності людей та народів, були виразно оживлені любов’ю та служили істині, добру та природному й надприродному братерству. У дійсності, свобода людства тісно поєднана з цими вищими цінностями» (ч.73). Святіший Отець додає, що ЗМІ можуть спричинитися до зростання єдності людського роду, якщо ставатимуть засобами поширення загальної участі в спільному пошуку того, що справедливе.

«Головним і центральним полем культурної боротьби між абсолютизмом техніки та моральною відповідальністю людини на сьогодні є біоетика, в якій радикальним чином стоїть питання самої ж таки можливості цілісного людського розвитку» (ч.74), – пише далі Папа, зазначаючи, що мова йде про фундаментальне питання: чи людина створена сама собою, чи залежить від Бога. Наукові відкриття і можливості технічного втручання у цій сфері настільки розвинулися, що ставлять перед вибором: чи розум має бути відкритим на трансцендентне, чи замкненим у притаманних йому внутрішніх межах. За словами Святішого Отця, йдеться про вирішальне питання, але мислення технічного діяння, сконцентрованого на самому собі, виявляється нераціональним, оскільки приводить до рішучого відкинення сенсу та цінності. І тому невипадково замкненість на трансцендентність стикається з трудністю у зрозумінні того, як з нічого постало буття, або як з випадку міг зародитися розум. І тут бачимо, як віра та розум допомагають один одному. «Тільки діючи разом вони спасуть людину, – підкреслює Венедикт XVI. – Захоплений чистим технічним виконанням, розум без віри приречений загубитися в ілюзії власної всемогутності. Віра без розуму ризикує відчужитися від конкретного життя людей» (ч.74).

Далі Святіший Отець вказує на те, що сьогодні соціальне питання стало питанням антропологічним, тобто воно однаково включає не лише початок життя, але й маніпулювання ним, зважаючи на те, що завдяки біотехнологіям воно дедалі більше перебуває в руках людини. «Запліднення in vitro, експерименти над ембріонами, можливість клонування та створення гібридів людини виникають і знаходять підтримку в теперішній культурі загального розчарування, яка вважає, що відкрила кожну таємницю, тому що, врешті-решт, дійшли до самих коренів життя» (ч.75), – пише Папа, додаючи, що саме в цій сфері знаходить своє максимальне самовираження абсолютизм техніки. У такій культурній ситуації завданням сумління залишається лише одне: взяти до уваги чисто технічні можливості.

Не можна також применшувати роль тривожних прогнозів про майбутнє людства та нових потужних засобів, які має у своєму розпорядженні так звана “культура смерті”. До поширеної трагічної язви абортів, в майбутньому може додатися систематичне євгенічне планування народжуваності, тобто таке, яке на біологічному рівні намагається контролювати якість майбутніх поколінь, яке вже існує в зародку і приховано. З протилежного боку, поширюється так зване «евтаназійне мислення», що є не менш незаконним проявом панування над життям, яке в певних умовах вважається негідним того, щоб його продовжувати. «За цим усім, – зазначає Венедикт XVI, – стоять культурні наставлення, які заперечують людську гідність. Ці практики, в свою чергу, призначені для підтримання матеріального та механічного розуміння людського життя». У цьому контексті Папа запитує, хто зможе виміряти негативні наслідки, які для розвитку може мати таке ставлення, адже як можна дивуватися байдужості щодо ситуацій занепаду людини, якщо байдужість характеризує навіть наше ставлення щодо того, що є гуманним і що таким не є?


http://www.radiovaticana.org/

 

катехизм

Молитва св. Папи Івана Павла ІІ за Україну в церкві св. Миколая на Аскольдовій Могилі

«О Всеблагая Діво Маріє, Зарваницька Богородице, дякую Тобі за ласку перебування на київській землі, з якої світло Євангелія поширилося по всій Україні. Тобі, Мати Божа і Мати Церкви, перед Твоєю чудотворною іконою віддаю у руки мою апостольську подорож в Україну.

Пресвята Мати Божа, покрий Твоїм Материнським Покровом усіх християн, чоловіків та жінок доброї волі, які живуть у цій великій країні. Провадь їх до Свого Сина Ісуса, Який для всіх є Дорогою, Правдою і Життям. Амінь».

редакційна колегія


  • ПОЖЕРТВА

реквізити парафії для пожертв:

РГ УГКЦ Парафії Св Миколая на Аскольдовій Могилі,

код: 20051904 Ощадбанк АТ,

iban:  UA543226690000026003300218570





http://askoldova-mohyla.org/uk/

 

Офіційний сайт жіночого вокального ансамблю "Аніма" УГКЦ св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі

 http://anima.askoldova-mohyla.org/