Спільнота

П'ятниця, 11 грудня 2020, 00:12

Згідно даних Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я, у світі проводиться щорічно 40-60 млн. абортів.

Відомо, що на 100 пологів в Україні припадає майже стільки ж штучних переривань вагітності. На превеликий жаль, дуже високий рівень абортів щорічно реєструється серед молодих жінок і навіть дівчат – підлітків. Не зважаючи на тенденцію до зниження, рівень абортів в Україні залишається найбільш високим серед країн Європи і складає 21,1 на 1000 жінок фертильного віку; 45,8 — на 100 вагітностей, 84 — на 100 пологів.[1]. За офіційними даними в Україні робиться близько 200.000 абортів в рік.

Читати далі: Аборт як психологічна травма

П'ятниця, 27 листопада 2020, 18:47

Частина  3

БІОГРАФІЧНІ ДАНІ НАЙВІДОМІШИХ ВІЙСЬКОВИХ СВЯЩЕНИКІВ АРМІЇ УНР

ВОЛКОВИЧ Анатолій Васильович

(2.07.1866–1922/1923), священик, протоієрей. Народився у с. Жукітки Чернігівської губернії. Закінчив Духовну семінарію, 9.08.1889 прийняв сан священика. З 3.02.1894 до 12.02.1918 був полковим священиком 13-го гусарського Нарвського полку російської армії, був нагороджений Золотим наперсним хрестом на Георгіївській стрічці та всіма орденами до ордена Святого Володимира 4-го ступеня з мечами та биндою. З 17.03.1918 – панотець Окремої Запорізької дивізії військ Центральної Ради, з 6.07.1918 – Кінно-гайдамацького полку ім. К. Гордієнка до часу його розформування 23.09.1918. З 30.09.1918 – панотець 1-го Запорізького полку ім. П. Дорошенка Армії Української Держави, з 12.01.1919 – 11-ї гарматної бригади ДАУНР, з 14.02.1919 – 1-ї пішої запасної бригади, з 22.03.1919 – 1-го пішого запасного полку до його розформування 5.05.1919. З травня 1919 р. – священик Запорізького кінно-козачого полку ім. К. Гордієнка, 17.12.1919 був інтернований поляками. З 6.06.1920 – панотець 4-ї Київської запасної бригади АУНР, згодом перейшов до 5-ї Херсонської дивізії. Був одрркений, мав 4 дітей (залишились у Полтаві). Помер і похований в одному з таборів інтернованих.

Читати далі: Духовна велич та військова звитяга у боротьбі за незалежну соборну Україну в 1917–1921 роках

Середа, 25 листопада 2020, 07:06

Частина  2

ВІЙСЬКОВІ СВЯЩЕНИКИ

АРМІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ

Історія українського військового духовенства – окрема тема, яка потребує детального та глибокого дослідження. Однак поряд з офіцерами слід хоча б коротко згадати про польових православних священиків, які боролися та героїчно вмирали у складі частин Армії УНР.

Читати далі: Духовна велич та військова звитяга у боротьбі за незалежну соборну Україну в 1917–1921 роках

Вівторок, 24 листопада 2020, 17:03

Тато народився 27 жовтня 1965 року в селі Мала Дівиця, що в Прилуцькому районі. Брав участь у бойових діях в Афганістані, де отримав два поранення.

З початком російської військової агресії проти України пішов добровольцем до батальйону «Айдар» старшим сержантом. Загинув 20 серпня 2014 року.

Я запам'ятала його дуже доброю і світлою людиною, яка намагалася всім допомогти. З будь-якої навіть найскладнішої ситуації він намагався знайти вихід і розв’язати будь-яку проблему.

Читати далі: У пам’ять про батька