Історичні постаті у християнстві
Блаженний Священномученик Миколай Чарнецький
Четвер, 16 квітня 2009, 14:56
1884-1959
ХХ століття - час народження Східної вітки Чину Найсвятішого Ізбавителя. Прийшовши на українські землі, бельгійські редемптористи спромоглися на найбільше - вони змогли стати частинкою народу, змогли влитися в його культуру, ментальність, та, що найважливіше, у його східну духовність. Палаючи духом за Господа сил, вони вели за собою тих, котрі чули у своєму серці Христовий голос: "Ідіть і зробіть учнями всі народи." (Мт.28,19). Серед цих перших синів української землі, що вирішили йти і виконувати волю свого Спасителя, був великий муж святого життя - блаженний єпископ Миколай Чарнецький.
Add a commentНинішній знак присутності блаженного о. О. Ковча в Любліні
Четвер, 26 березня 2009, 13:39
В'язень 2399: парох Майданека
Мова тут про отця Омеляна Ковча, народженого 125 років тому, який протягом свого діяльного життя як священик, суспільно-культурний діяч, патріот свого народу засвідчив про свою людяність, глибоке християнство, більше того, він жив згідно з високими моральними й етичними засадами. Одним словом - служив людям, служив Богові та свідомо поклав своє життя мученицькою смертю 60 років тому на вівтар вірності ідеалам людяності.
Читати далі: Нинішній знак присутності блаженного о. О. Ковча в Любліні
Святий Андрей Критський
Середа, 25 лютого 2009, 13:46
Святий Андрей Критський та Свята Марія Єгипетська
Святий Андрей Критський (7 століття) - християнський святий, богосолов та гимнотворець часів Візантії, родом зі Сирії. Був архієпископом міста Гортіна на грецькому острові Кріт.
Святитель Андрей, архиєпископ Критський, народився в місті Дамаску в сім'ї благочестивих християн. До семирічного віку хлопчик був німий. Потім одного разу після причастя Святих Христових Таїн він почав говорити. З того часу юнак почав посилено вивчати Святе Писання і Богословські науки.
Чотирнадцятилітнім він віддалився до Єрусалиму і там прийняв постриження в обителі преподобного Савви Освяченого. Святий Андрій проводив строге, цнотливе життя, був покірливий, стриманий, так що всі дивувалися з його чесноти і розуму. У 680 році містоблюститель Єрусалимської патріаршої катедри Теодор включив архідиякона Андрія в число представників Святого Міста на IV Вселенському Соборі. За правління імператора Юстиніана II (685-695) святий Андрій був рукопокладений на архієпископа міста Гортіни на острові Кріт. На новому місці він проявив себе як істинний світильник Церкви, великий ієрарх - Богослов, вчитель і гимнотворець.
Пам'ять - 17 липня (Св. Андрея, архиєп. Критського. Преп. Марти, матері св. Симеона Дивногорця. Бл. свящмуч. Павла (Гойдича)) Add a comment
11 лютого 107 року Перенесення мощей священномученика Ігнатія Богоносця (І століття)
Неділя, 08 лютого 2009, 23:44
Ігна?тій Богоно?сець (грец. ???????? ? ???????? ), († 107, Рим) - один з перших отців Церкви, єпископ Антіохії, учень апостола Івана Богослова, святий, мученик.
Святий Ігнатій Богоносець був учнем св. Івана Богослова. Згодом він став єпископом Антіохії і, як добрий пастир, впродовж 40 літ підтримував дух свого стада в час переслідування християн. За правління імператора Траяна його ув'язнили і повезли до Рима на суд. Під час довгої подорожі Ігнатій укріпляв місцевих християн у правдах святої віри. Тоді ж він написав сім листів до різних церковних громад. Саме Ігнатій Богоносець у листі до вірних міста Смирни в Малій Азії вперше використав вислів «Вселенська Церква».
Читати далі: 11 лютого 107 року Перенесення мощей священномученика Ігнатія Богоносця (І століття)
23 січня 2009 року Пратулинських мучеників
Вівторок, 20 січня 2009, 12:23
Синод єпископів УГКЦ постановив доповнити церковний календар нашої Церкви "святом в честь пам'яти християнського подвигу Пратулинських мучеників". Поминати Пратулинських мучеників вирішено 10 січня (за григоріянським стилем - 23 січня).
Нашу Українську Греко-Католицьку Церкву часто називають "Церквою мучеників". Разом з тим, якщо поглянути на наш літургійний календар, то серед канонізованих Церквою синів і дочок побачимо в ньому лише кілька постатей - насамперед святого священномученика Йосафата, мученика за справу святої Єдности, потім цілу когорту блаженних мучеників і преподобних, які останнім часом випромінюють світло своєї святости на наші землі. Але навіть коли б для кожного з них призначити окреме свято в літургійному році, то кількість їх буде все ж таки порівняно незначною. Очевидно, справа лише в часі, в якому ми, як люди, живемо і рухаємося, і залізні лещата якого постійно відчуваємо як одне з найбільших обмежень, але якого потребуємо і на те, щоби осмислити і дослідити нашу минувшину. Там віднайдемо ще десятки і сотні нових світлих особистостей, які посвідчили Христа аж до мученицької смерти. Ми вражені тим, що більшість прославлених на престолах Вселенської Церкви українців греко-католиків підтвердила свою вірність Христові саме мученицькою смертю, найвищим свідченням любови до Бога, найвозвишенішим з Ним єднанням через Його хресне страждання в надії славного Воскресення. Без сумніву, не бракує в нас преподобних та ісповідників (бо і їх свідчення є безпосередньо пов'язане з переслідуванням віри), і праведників, але поки що в цій царині нашу "молоду" Церкву, яка тільки постала після гонінь останніх часів, перемагає все той же невблаганний час (адже проведення беатифікаційного чи канонізаційного процесу є справою нелегкою і часто тривалою). Іншою "особливістю" святих чи блаженних нашої Церкви є те, що більшістю її свідків-мучеників є єпископи, священики або монахи і монахині.
Більше статей...
Сторінка 49 з 51
