Історичні постаті у християнстві

Неділя, 25 лютого 2018, 00:47

На Аскольдовій Могилі помолилися за упокій душі преосвященнішого владики Йосифа Мартинця,  ЧСВВ – найстаршого єпископа у діаспорі та першого українського владики у Бразилії.

Владика Йосиф Роман Мартинець, син Йосифа і Аделії Доскоч, народився у Львові 7-го лютого 1903 року. В 1912 році малий Роман приїхав до Бразилії з батьками, й вони поселились у Прудентополісі. Починаючи з 1914 року разом зі своїм колегою ієрм. Йосафатом Роґою, ЧСВВ, першим священиком василіянином народженим у Бразилії, закінчив свої гімназійні, гуманістичні й філософські студії в латинській дієцезіяльній семінарії в Куритибі. Третього січня 1922 року, в товаристві Йосафата Роґи, від’їхав до Закарпатської України, де 13-го січня 1923 року вступив до василіянського новіціяту у Мукачеві. Перші чернечі обіти склав 24-го серпня 1924 року. Владика Мартинець посвятив свої перші роки священичої праці на апостолят у Рідних Землях України, виконуючи уряди директора василіанських студентів у Малому Березному, префекта василіянської малої семінарії в Ужгороді, проповідуючи реколекції, місії, виконуючи уряд консультора.

У жовтні 1925 року, переїхав до Риму, де вчився богословію в Папськім Григоріянськім Університеті, здобуваючи

Читати далі: Владика Йосиф Роман Мартинець, ЧСВВ

Четвер, 22 лютого 2018, 00:35

На Аскольдовій Могилі помолилися за упокій душі Йосифа Вельямина-Рутського – єпископа Руської Унійної Церкви та митрополита Київського, Галицького та всієї Русі. Він є однією з ключових постатей в історії втілення ідеї церковної єдності у Східній Європі. Уже за життя, Папа Урбан VIII назвав його «колоною Церкви», «Атлантом Унії» та «Атанасієм Русі».

Йосиф Вельямин-Рутський народився в селі Рута, недалеко Новгородка на Білій Русі, в 1574 році. Його батько Фелікс Велямин походив з Московщини, звідки переїхав на Білорусь, уникаючи переслідувань від Івана Грозного і там же, отримав від польського короля Зиґмунда-Августа хутір Рута. З того часу, родина Вельяминів почала додавати до свого прізвища слово -  Рутські.

В той час, серед українсько-білоруської шляхти поширювався кальвінізм, на який перейшов і Фелікс Рутський.  Та незважаючи на це, його сина охрестив місцевий парох за східним обрядом, давши йому хресне ім?я Іван. Коли Іван підріс, батьки віддали його на науку до кальвінської школи у Вільні. Там Іван почав ходити до церкви Отців Єзуїтів та слухати їхні проповіді. Однак, через те, що вчителі кальвінської школи завжди йому це забороняли, Іван почав сумніватися в правдивості кальвінської науки.

В 1590 р., батьки хлопця дали його на навчання до Праги, де він студіював в Карловім університеті. Тут, під проводом визначного Єзуїта о. Крісляка, у 1592 році Рутський прийняв католицьку віру в латинському обряді. Вже у Празі, Рутський хотів вступити до Ордену Отців Єзуїтів, але раптово захворів і від цього наміру йому прийшлося тоді відмовитися.

Читати далі: Життя та багатогранна діяльність митрополита Йосифа Вельямина-Рутського

Четвер, 22 лютого 2018, 00:33

На Аскольдовій Могилі помолилися за упокій душі Михаїла Тарновського – василіянина, титулярного архієпископа Смоленської архієпархії Руської Унійної Церкви.

Він народився в Полоцькому воєводстві, у родині Юрія та Євфросинії. Після закінчення студій риторики в Полоцьку вступив до Чину Святого Василія Великого, а по складенні вічних обітів, навчався філософії і богослов'я в Єзуїтській колегії у Браунсбергу. Через деякий час Тарновський став проповідником у митрополичій катедрі у Вільно, а потім був обраний настоятелем василіянських монастирів в Ушачі, Білій та архімандритом у Полоцьку.

Помер Михаїл Тарновський 18 лютого 1718 року.

П'ятниця, 16 лютого 2018, 14:17

На Аскольдовій Могилі помолилися за упокій душ єпископа Йоана Малаховського та митрополита Фелипа Феліціяна Володковича, пам’ять про яких, вшановується 12 лютого. До наших часів, на жаль збереглося дуже мало біографічної інформації про життя та душпастирство цих духовних осіб.

Відомо, що Йоан Малаховський був єпископом Руської Унійної Церкви, з 1671 року став єпископом Перемиським, Самбірським і Сяноцьким, а з 1691 року став ще й єпископом Холмським і Белзьким. Богословську освіту здобував у Грецькій колегії святого Атанасія у Римі, де навчався впродовж 1664-1665 років. Навесні, 1671 року - висвячений на єпископа Перемиського, а у 1691 році був переведений на катедру Холмської єпархії. Також Йоан Малаховський був архимандритом Жидичинським. Помер у 1693 році.

Що ж стосується, митрополита Филипа Володковича, то він народився 6 червня 1698 року в сім’ї білоруського шляхтича Домініка Алоїзія Володковича та дочки мінського гродського писаря Терези Янішевської. Крім Филипа, в сім’ї виховувалися ще четверо його братів.

Усвідомивши своє духовне покликання Филип став монахом-василіянином та почав проповідувати у різних християнських храмах. Через деякий час був призначений архімандритом у Дубному, Дермані. У 1730 році Филип Володкович - призначений єпископом Холмським і Белзьким, а вже  після вступу на посаду Холмського єпископа сприяв коронації ікони Холмської Богородиці. Далі став єпископом-коад’ютором Київського митрополита Флоріяна Гребницького (1753), та його наступником (1762). На протязі 1756-1758 років Володкович був ще й адміністратором Володимирської єпархії.

Читати далі: Світлої пам’яті єпископа Йоана Малаховського та митрополита Фелипа Феліціяна Володковича